Після російської атаки 7 січня на прикордонну Семенівку на Чернігівщині місцеві жителі почали покидати місто. Тоді від обстрілів поранення зазнали 68-річна жінка та двоє місцевих чоловіків віком 45 та 65 років. Того ж дня до модульного містечка "Новоселівка-2" у Чернігові приїхали дев'ятеро людей.
Про це Суспільному розповіла в.о. комендантки містечка Ольга Коробко.
Жанна Марченко, родом із Семенівки, того дня вона була змушена виїхати з міста разом з двома дітьми до модульного містечка “Новоселівка-2” у Чернігові.
"То якось стріляють в одну точку, ми вже знали. А це просто — куди попаде. То на вулицю, де я жила, то на сусідню, то по центру, то біля лікарні. Взагалі не зрозуміло було, куди падало і куди тікати. Дуже страшно було, і ми сиділи в цій лікарні. Я вже тоді зрозуміла, що немає що тут робити. Нема що терпіти. Дітей треба рятувати".
Жанна працювала медичною сестрою в Семенівському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Жінка розповідає, у Семенівці залишився її 70-річний батько та чоловік. Тато відмовився виїжджати, а чоловік працює комунальником. Жінка говорить: обстрілів у Семенівці побільшало, починаючи з середини грудня.
"І скидали чотири авіабомби, і роботу мою просто... І вікна повилітали, і в кабінеті. Я, коли зайшла до кабінету, то просто жах! Взагалі нічого не лишилося".
Родина Коротких теж із Семенівки. Ще влітку 2024-го, після чергового обстрілу РФ, вони переїхали до модульного містечка у Чернігові. З того часу кілька разів навідувалися до рідного міста, але інтенсивний обстріл 7 січня, розповідає Олена Коротка, змусив прийняти остаточне рішення.
"Страшно за дітей. Найбільше за них страшно. Хотілося б, щоб там затихло, і повернутися".
У модульному містечку "Новоселівка-2" родинам надали кімнати, гуманітарну допомогу, речі першої потреби, каже виконувачка обов'язків комендантки містечка Ольга Коробко.
"Скільки було місць – стільки поселили. Більше в мене місць немає. Надали людям ковдри, їжу. Все що могли – надали".
Радник начальника обласної військової адміністрації Андрій Подорван говорить, що частина людей виїжджає з Семенівки сама — до родичів чи знайомих. А для тих, хто потребує житла, є кілька варіантів допомоги.
"Перше, це модульні будинки. Їх наразі в області шість. Але вільні місця є у п’яти".
За словами Андрія Подорвана, наразі у цих містечках є місця для близько 150 родин. Йдеться про окремі кімнати для них.
Другий варіант для евакуйованих – це гуртожитки. Їх два у Чернігові, і ще один у Куликівській громаді. Третій варіант — це приватні будинки, які розташовані на території Ніжинського, Прилуцького і частково Чернігівського районів.
"Наявність цього житла — це добра воля тих людей, які згодні ці будинки надати. Або буває таке, що ці будинки у комунальній власності громад".
Йдеться про близько дві сотні будинків у цих районах. Щоб отримати допомогу, зазначає радник начальника ОВА, треба звернутися до старост або місцевих військових адміністрацій.
***
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.