У селі Лісове Любецької громади на Чернігівщині офіційно зареєстровані двоє людей, а фактично проживає одна. 87-річна Катерина Кондрашевська 65 років тому вийшла заміж і оселилась у тодішньому Пушкіному. У вересні 2024 року Верховна Рада перейменувала село на Лісове.
Як розповіла Суспільному староста Великозліївського старостинського округу Тетяна Клюйко, у 60-х роках минулого століття у Пушкіному, яке тоді було хутором, проживали понад 160 людей.
"А вже після 60-х років населення почало зменшуватися. кількість домогосподарств теж зменшилась. І на даний час там всього два домогосподарства".
За словами старости, Катерина Кондрашевська з січня 2024 року стала єдиною жителькою села. Жінці допомагає соціальна робітниця.
Світлана Лесун — колишня жителька села. 1981 року вона вийшла заміж і приїхала жити до тодішнього Пушкіного, де провела дев'ять років.
"Тут дуже привітні люди. Дуже гарне село було. Свого часу, як я вийшла сюди заміж, проживали десь близько 80 людей".
Раніше у центрі села був магазин та клуб, тепер на місці будівель все поросло деревами, розповідає Світлана Лесун.
"Завжди сходилися люди, гуляли в доміно, книжки читали, жінки співали".
Окрім того, за словами Катерини Кондрашевської, в селі тоді була і робота.
"І ферма була, і коні були, телята, і овечки були, і люду багато було. Вже повідмирали. Немає. І робота була, працювали на полі, працювали люди, і льон збирали, картоплю копали".
Окрім цього, розповідає Катерина Кондрашевська, тримали й своє господарство. Тепер у жінки є лише 14 курей, двоє котів та близько двох соток городу, з яким допомагають діти та онуки.
Будинок Катерини Кондрашевської — єдиний цілий на цьому боці села. Решта розташовані з іншого.
За словами Світлани Лесун, свого часу село ділилося на два хутори: Лесунів та Пушкіне. Бідніший хутір, місцеві між собою називали Лесунами через прізвище чоловіка, який переїхав сюди разом з родиною.
"Закупив тут землі та привіз трьох своїх синів. Ну, три сини оселились тут і пішли Лесуни. Я теж, в тому числі Лесун".
Щодо самої назви Пушкіне, то вона походить не від прізвища російського поета, каже Світлана.
"Як казав мій чоловік, що йому дідусь розповідав, а він народився у 1895 році. Село тут розмістилося на околиці – «на опушкє лєса» і пішла назва Пушкіне".
На сьогодні до села навідуються дачники, каже староста. А з понад 50 будинків – цілих стоїть близько десяти. Вони заховані за кущами й деревами.
"Колгоспи розвалились, інвестори землю закупили, їм люди вже не потрібні. У них своя техніка", — ділиться Світлана.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok. людини