Перейти до основного змісту

Паперові копії електронного документа та дні очікування у чергах: що про ВЛК розповів поранений військовий з Чернігова

Ексклюзивно
Колаж з пораненим військовим Юрієм Василенком з Чернігова та його рентгенівськими знімками. Суспільне Чернігів

Колишній прикордонник з Чернігова Юрій Василенко пройшов "швидку" військово-лікарську комісію за шість годин і повну за п'ять днів. Торік у жовтні він отримав поранення рук та ніг під час боїв на Донеччині. Поки тривало лікування, він їздив на ВЛК до Києва чотири рази. Коли ж він мав пройти комісію, яка визначає ступінь придатності до служби, знайомі казали, що це може тривати до місяця.

Торік в Україні почали реформувати ВЛК. Щоб спростити процес її проходження, залучили цивільні лікарні, ввели електронну чергу та підключили військові частини до електронного документообігу. В усякому разі, про таке заявляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Як все працює на практиці Юрій Василенко розповів Суспільному.

Понад 80 осколків зрешетили тіло

У цивільному житті Юрій Василенко був фотографом. Із перших днів повномасштабного вторгнення він долучився до 105-го прикордонного загону. Спочатку захищав Чернігів, потім був на прикордонні області, а далі воював на Донеччині. 10 жовтня 2023 року позиції, де був Юрій, російські військові обстріляли з артилерії. Понад 80 осколків від снарядів буквально зрешетили його тіло. Найбільше травмувало праву ногу. Там роздробило стопу і була сильна кровотеча. Поранені були й ліва нога та обидві руки. Боєць також отримав струс мозку, баротравму та інші поранення.

З позицій Юрія евакуювали БТР-ом, до стабілізаційного пункту везли військовою "швидкою". У лікарні в Покровську йому зробили переливання крові і того ж дня автобусом повезли до Дніпра. Там упродовж п’яти діб під загальним наркозом йому щодня робили перев’язки.

"Я тоді міг рухати лише лівою рукою. Осколки ніби обпалюють тіло, тому важко навіть зрозуміти, де саме болить, боліло все. Відтак щоранку мені робили загальний наркоз, потім перев'язки і я прокидався у нових бинтах. На шостий день мене разом з іншими пораненими потягом доставили до Києва", – розповідає Юрій Василенко.

Там у шпиталі йому зробили кілька операцій на поранених руці та ногах. А 20 грудня відправили у першу лікарняну відпустку, яку Юрій проводив вдома, оскільки рани на той час практично зажили, а кістковий цемент у правій ступні робив свою справу і не потребував супроводу лікаря.

ВЛК кожні 30 днів та черги

"Щоб піти в лікарняну відпустку, потрібен висновок ВЛК. Коли ти лежиш в лікарні, то по факту комісію за тебе проходить лікар на основі медичних документів. Нікуди ходити не треба. У такому випадку висновок готовий уже за одну годину. Тобто, тут труднощів немає. Сама лікарняна відпустка триває 30 днів. Після цього потрібно знову їхати на ВЛК, в якому б стані ти не був. А оскільки я отримав поранення як прикордонник, то комісію міг проходити лише в конкретному шпиталі на Київщині. Тому кожні 30 днів доводилося наймати автомобіль та їхати до місця призначення. Знаю, що люди з інших видів військ можуть проходити ВЛК в будь-яких закладах, у прикордонників – лише цей шпиталь. Ще чув, що є подібні в двох інших містах, але я не бачив, щоби туди направляли поранених", – пояснює Юрій Василенко.

І додає, що попри впровадження електронного документообігу між військовою частиною та медичними закладами, він мав брати у військовій частині паперову копію електронного документа і з нею їхати до шпиталю на ВЛК. Інакше там не приймали.

Військовий каже, що процес проходження ВЛК має такий вигляд. Потрібно взяти талон в реєстратурі – люди там стоять у "живій" черзі. Потім треба прийти на прийом до лікаря. У випадку Юрія це був травматолог. Там також посидіти в черзі. На прийомі фахівець вирішує: продовжити лікарняний чи відправити проходити повну ВЛК.

Якщо лікарняний продовжують, то потрібно з висновком спеціаліста йти до секретаря ВЛК. Він формує висновок із записів лікаря і підписує його. Із цим висновком військовий іде до голови ВЛК, який, якщо з усім погоджується, так само ставить свій підпис. Після цього поранений повертається до секретаря, аби поставити печатку. І все б нічого, але до секретаря та голови ВЛК треба стояти так само в "живих" чергах.

Такі, як говорить Юрій, "швидкі" ВЛК, у нього займали п'ять-шість годин. Це при тому, що до секретаря та голови ВЛК підіймалася дружина. В перші рази Юрій пересувався лише на кріслі колісному, а в корпусі, де перебуває адмінперсонал, немає ані ліфтів, ані пандусів. Тому потрапити туди без підтримки рідних чи побратимів неможливо.

"Знаєте, я згадую ці дні як дуже стресові для мене. Ще за п'ять днів до поїздки я вже починав переживати, не міг нормально спати. Хвилювався, бо ніколи не знаєш, як усе пройде. Хтось може з неповагою поставитися. Невідомо, що скаже лікар. Не можеш загалом планувати своє життя, бо не знаєш, скільки часу проведеш у шпиталі", – пояснює військовий.

Все потрібно шукати самому

Якось під час прийому травматолог поцікавився, чому Юрій не проходить реабілітацію.

"Я кажу, мене ж ніхто не направляв, звідки я знаю, де це роблять і як туди потрапити. Тоді лікар продовжив мені лікарняний зі словами: «Як хочеш, але щоб за 30 днів був здоровим». У Чернігові я прийшов до військової частини і попросив направлення на реабілітацію в заклад, де до цього також лікувався", – пригадує чоловік.

Там його поставили на милиці, розробляли руки. А згодом виявилося, що потрібна ще й реабілітація у невролога, бо в руках та ногах була порушена чутливість. Там теж дивувалися, чому чоловік так "затягнув" із нею.

"Я назву тієї процедури, яку мені робили у невролога, тоді вперше почув. Звідки я знаю, що саме мені потрібно. Я ж не лікар. І от по факту немає людини чи якоїсь служби, яка скаже, що тобі потрібна отака реабілітація. Все треба дізнаватися самому", – каже військовослужбовець.

За "швидким" алгоритмом Юрій проходив ВЛК чотири рази. Потім його поклали в лікарню, зробили операцію на нозі й ще двічі продовжували лікарняний. І так зрештою відправили проходити повну ВЛК.

"Паперова" черга, п'ять днів життя і понад 6 000 гривень

Зранку 29 липня Юрій Василенко приїхав до Києва, аби пройти повну ВЛК. Його одразу попередили, що процес займе від двох тижнів до місяця. В реєстратурі, вже спираючись на одну милицю, чоловік провів 1,5 години у черзі за направленнями до лікарів. У цей час його дружина шукала, де поблизу орендувати житло.

"У тому районі орендувати щось важко, великий попит. Знаю, що притулок військовим надають в одній із церков: хлопці сплять там прямо в спальниках. Після поранення це ще те задоволення. Нам пощастило: прихисток на час проходження ВЛК запропонували друзі, тому орендувати житло не довелося", – каже чоловік.

У шпиталі ВЛК проходять мобілізовані, контрактники, хлопці та дівчата після поранень, тому людей там було дуже багато. Юрій каже, що черга збиралася з шостої ранку. На територію закладу запускали з восьмої.

"Я був біля воріт о 7:30, щоб зайти одним із перших. Але ж я на милиці, ходжу повільно, тому інші військові мене швиденько обганяли. До кабінету кожного лікаря та секретаря люди записуються в списки. Вони ведуть їх самі, бо лікарі проти цього, кажуть, щоб заходили в порядку «живої» черги. Якщо лікар побачить той список, то порве. І це біда. У порядку «живої» черги я та хлопці зі схожими проблемами просто не потрапляють тільки тому, що наразі ми пересуваємося повільніше за інших. Записатися в електронну чергу до спеціаліста тут неможливо. Отаке замкнене коло”, – пояснює військовий.

Люди біля кабінетів часто конфліктують. Трапляється, що хтось крадькома переписує списки, ставлячи себе ближче до початку. Аби цьому запобігти, наприкінці дня люди фотографують цю "паперову" чергу, аби мати докази того, що вони були в цих списках. Це також вбереже, якщо цей список знайде лікар і знищить.

Ось як Юрій проходив ВЛК по днях. Можна переглянути його записи за кожен день, прогортаючи ілюстрації нижче:

"Секретарем працює колишній військовий, який через поранення не зміг повернутися в стрій. Він працює понаднормово. На обід закривається лише на 15 хвилин. Цей чоловік не має навіть якоїсь помічниці. На основі діагнозів лікарів він формує висновок ВЛК. Він набирає то все спочатку, оскільки в цьому шпиталі по факту не працює електронна система обміну інформацією, а деякі лікарі навіть пишуть діагнози від руки", – говорить Юрій.

Замість обіцяних двох-чотирьох тижнів Василенко пройшов ВЛК за п'ять днів. На дорогу та харчування він витратив понад шість тисяч гривень. За житло не платив, бо жив у знайомих. Так само повністю безоплатним було лікування та всі аналізи.

Чому реформа працює недосконало: відповідь ДПСУ

За висновком ВЛК, Юрія Василенка визнали придатним для служби в органах забезпечення та навчальних закладах. Зараз чоловік перевівся в іншу частину: він планував зробити це ще до поранення і навіть оформив для цього документи. Але переведення можна завершити лише після лікування.

Лікарі кажуть, що згодом Юрій зможе пересуватися без милиці. Та повноцінно рух стопи вже не відновиться. Відтак, ймовірно, він може отримати другу групу інвалідності.

Тепер Юрій проходить МСЕКМедико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу людям, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності., засідання комісії призначили на початок жовтня. Це можна зробити вже в Чернігові. Але тут є інші нюанси: проходити її можна лише у вільний від служби час. А оскільки вихідних у військових немає, організувати цей процес складно.

Суспільне звернулося до Державної прикордонної служби, аби вони прокоментували, чому військові мають такі складнощі з проходженням ВЛК. І ось яку відповідь ми отримали.

Відповідь Державної прикордонної служби на запит Суспільного. Суспільне Чернігів

Чому прикордонники можуть проходити ВЛК лише в спеціалізованому шпиталі? Є спеціальне положення, яке визначає ці правила. Військові проходять ВЛК у відомчих закладах охорони здоров’я (шпиталях) за територіальним принципом. В інших лікарнях це роблять лише, коли там лікується поранений і йому потрібна відпустка за станом здоров’я. Якщо ж треба визначити ступінь придатності до військової служби та встановити причинний зв’язок отриманого поранення, то заклади охорони здоров’я інших відомств не мають таких повноважень.

Щодо "роботи" електронної черги. Військових направляють до військово-медичних клінічних центрів (шпиталів) ДПСУ на ВЛК за системою електронного документообігу. Це попередньо погоджують з керівництвом шпиталю. Так регулюють кількість людей, які мають проходити ВЛК у певний день. Але черговість визначають уже в реєстратурі поліклініки. Враховуючи кількість кабінетів (лікарі-спеціалісти, проходження додаткових інструментальних досліджень, здача аналізів тощо), які потрібно відвідати, людина на свій розсуд обирає, який кабінет відвідати першочергово.

Поставити апарат для видачі номерів електронної черги перед кожним кабінетом немає фінансової та технічної можливості.

Чому у військових вимагають паперову копію електронного направлення? Із запровадженням системи електронного документообігу направлення з органів ДПСУ надсилають по СЕД до шпиталю. Їх роздруковують та надають військовослужбовцям під час проходження ВЛК. За результатами проходження медичного огляду довідки ВЛК також по СЕД надсилаються до органів, у яких військовослужбовці проходять військову службу.

З розповіді Юрія – він мав роздруковувати це направлення в частині щоразу, коли їхав на ВЛК.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.

Топ дня

Вибір редакції