У Новобасанській громаді на Чернігівщині працює перший спортивний простір. Там діти і дорослі вчаться захищатися та хочуть тримати себе в спортивній формі, відвідуючи гурток з карате у Новому Бикові. Цей гурток відкрили завдяки гранту в 1 мільйон 200 тисяч гривень, розповідає секретар Новобасанської сільської ради Вікторія Самборин. Ще 300 тисяч на ремонт приміщення залучили з сільського бюджету та 100 тисяч — дали місцеві аграрії. Щоб було кому тренувати відвідувачів гуртка, у громаду запросили тренера, який переїхав разом зі своєю сім'єю з Донеччини.
Як проходять тренування
Діти з молодшої групи займаються кіокушинкай карате.
"Навчився битись, захищати себе і як робити розтяжку. Можу до пальців діставати. Блок можу вгору, вниз". — розповідає, чому навчився за три місяці, вихованець гуртка Богдан.
Інший вихованець — Ярослав показує:
"Відбиваю удар вниз. Це по животу".
10-річна Ліліана прийшла на тренування разом з мамою Олесею. Жінка також захотіла займатися. Каже: так дбає і про фізичну форму, і вчиться самозахисту.
"Були ситуації, в яких думала, що не втечу або не впораюсь з кимось. Я раніше займалася дзюдо і мені це було цікаво. Як тільки з’явилася нагода, то ми одразу сюди прийшли тренуватись. Спорт — це життя. Мені дуже подобається займатися. Ліліані теж подобається", — розповідає Олеся.
Звідки прийшла допомога
Гурток запрацював у травні 2024 року. Він з'явився завдяки проєкту ІСАР "Єднання" і фонду партнерства "За сильну Україну".
Проєкт реалізувала благодійна організація "ЯСА", яку заснував нацгвардієць Станіслав Місюкевич.
"Це військовий, який одразу після визволення Новобасанської громади перебував півтора року на території Новобасанської громади. Бачив всі ті жахи, в якому стані перебувала громада, бачив, як відновлювалась ця громада і чого не вистачає цій громаді", — пояснює секретар Новобасанської сільської ради Вікторія Самборин.
За її словами, спочатку за кошти з сільського бюджету відремонтували приміщення та за гроші місцевих аграріїв замінили вікна і двері. А за грант — закупили спортивне обладнання та залучили тренера.
Тренер — з-поміж переселенців
"У нас є м’ячі, степ-платформи, гантелі маленької ваги. Татамі — вони теж дуже потрібні – покриття. Коли у нас вже почнуться спаринги, нам буде необхідний захист – подушки, лапи, макевари. Для відпрацювання ударів. Для карате, в принципі, у нас все є", — говорить тренер з кіокушинкай карате Віталій Зароченцев.
Чоловік — з Авдіївки, що на Донеччині. До Новобасанської громади він переїхав з родиною на запрошення благодійної організації. Вони оселилися у модульному містечку.
"Основна мета наша була не лише згуртувати місцевих жителів, а й залучити внутрішньопереміщених осіб, щоб вони скоріше і легше інтегрувалися в громаду", — каже Вікторія Самборин.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.