Менший попит на дрова і нестача працівників. З такими проблемами цьогоріч зіштовхнулася Городнянська філія Держпідприємства "Ліси України". Як розповів лісничий Моложавського лісництва Віктор Перчак, за перше півріччя 2024 року вони реалізували на 200 кубів лісу менше, ніж за аналогічний період 2023 року. У 2022 році, після деокупації області, лісгоспу допомогла державна програма, сказав головний інженер філії Олександр Демянцев. Тоді вони отримували за деревину гроші від держави, а дрова безплатно розвозили жителям громади. У 2023 році допомогу людям надавали благодійні фонди, розповів голова громади Андрій Богдан. Чи можуть жителі прикордонної Городнянщини розраховувати на неї цьогоріч – читайте у матеріалі.
Як готуються до зими жителі прикордоння
Микола Марченко – житель села Моложава, що у прикордонній Городнянщині. Газу в селі немає, тому люди опалюють свої домівки дровами. На зиму, каже чоловік, йому треба п'ять машин дров – це близько 20 кубів.
"У цьому році купував навесні, щоб за літо вони висохли і щоб сухими топитися. Найкраще – сосна. Тому що вона швидко розгоряється, все вариться, і кабанам можна наварити. Хороші дрова з дуба, але тільки у грубу і котел, у піч вони не йдуть, бо вони обвуглюються і за три роки піч висипається, бо вони дуже жаркі", — каже чоловік.
Дрова Микола виписує у лісництві.
"Приходиш у контору, віддаєш паспорт, код, платиш гроші, платиш за транспортні послуги і прямо на місце привозять дрова. Вдома вже рубаємо, колемо, вони сохнуть. Перевозимо додому і взимку топимося".
Зменшення попиту та брак працівників у Моложавському лісництві
На ділянці Моложавського лісництва наразі триває заготівля деревини на дрова. Як розповів лісничий Віктор Перчак, кожна людина може придбати 15 кубометрів дров будь-якої породи. За перше півріччя цього року вони реалізували на 200 кубів лісу менше, ніж за аналогічний період 2023-го.
"За це півріччя за куб вийшла середня ціна 870 гривень. В тому році за півріччя – 600. Дрова трохи були дешевші".
Однак, каже лісничий, справа не лише у зростанні ціни.
"Привезти, порубати. Люди вже перейшли на те, що їм вигідніше опалюватися газом. Багато хто пішов служити, там зарплати непогані у військових, і зараз майже в кожній сім'ї хтось десь воює".
Наразі, крім зменшення попиту, є ще й нестача людей, які заготовляють ліс, говорить Віктор Перчак.
"По-перше, в лісі дуже важка робота, не кожен може працювати в лісовій галузі. Ну і у зв'язку з тим, що таке становище, багато забирають на війну. Надається тільки на 50% в лісгоспі на бронь".
За словами лісника, плати роботи наразі не коригують.
"Це в нас зараз приватне підприємство в основному працює, заготівлю ведуть ФОПи, так ми їх вже просимо. Вони працюють довше, і з планами справляємося".
Так ситуація склалася у всіх лісництвах Городнянської філії Держпідприємства "Ліси України", говорить головний інженер Олександр Демянцев.
"Якщо у нас вже пройшло півріччя, то 13 тисяч кубометрів було заготовлено, а то, мабуть, і більше. А реалізовано вісім для населення. Заготовили цю деревину, понесли витрати і вона лежить на залишках, тобто вона, скажімо, не віддає нам те, що ми навіть затратили".
Як допомагала державна програма минулого року
У 2022 році, після деокупації області, лісгоспу допомогла державна програма. Тоді вони отримували за деревину гроші, а дрова безплатно розвозили населенню громади.
"На громаду виділялись кошти. Громада розподіляла деревину по п'ять кубічних метрів на кожний двір, згідно зі списком. Наша задача була доставити ці дрова даній людині. І ціна була прийнятна, і залишки дров у нас зменшувалися. Я думаю, що така програма досить суттєво допомогла і людям, і нашому підприємству", — пояснює Олександр Демянцев.
Тоді дрова отримали 1200 домогосподарств Городнянщини, переважно це були люди із соціально вразливих верств населення, розповів голова громади Андрій Богдан. За його словами, заявки на безплатні дрова збирали й у 2023 році.
"Знову подали списки, але нам десь у вересні сказали, що державної програми не буде, тому що немає фінансування".
Торік підготуватись людям до опалювального сезону допомогли різні фонди, говорить Богдан.
"Десь шість фондів займалися у нашій громаді, і кожний по-різному. Хтось давав гроші, хтось давав брикети. Один фонд більше, інший менше. Але це фонди, які на свою думку, по своїх програмах, по своїх категоріях, інколи не питаючи в нас, надавали ці послуги".
Чи буде допомога для прикордонних громад цього року
Цьогоріч, каже голова громади, вони теж сподіваються на допомогу. Наразі готують списки людей. Але, яка саме це буде допомога і як її надаватимуть, – поки незрозуміло.
"Начебто нам обіцяють, що все-таки знову повертаємося до старої схеми, щоб профінансувати лісове господарство, щоб всім однаково вони своїм транспортом завезли, і не буде ніяких суперечок між людьми, підтримуємо місцевих виробників".
Щодо того, хто саме може претендувати на цю допомогу, Богдан сказав так.
"Соціально незахищених, на жаль, стає більше, внутрішньопереміщені особи з'явилися. Військових стало більше, сім'ї військових. Тому, на скільки вистачить грошей, ми категорії підберемо. Ми сподіваємося, що це не разова допомога".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.