Педагоги схиляються, що важлива думка батьків, а діти вказують на престижність професії, – опитування на Чернігівщині

Профорієнтація для учнів. Getty Images

Випускники шкіл, у більшості випадків, обирають, де вони навчатимуться далі, зважаючи на думку батьків та престижність закладів освіти. Так вважають педагоги та директори шкіл. Натомість більшість учнів каже: роблячи свій вибір, вони найперше думають про престижність майбутньої професії. Такі підсумки першого етапу моніторингу забезпечення професійної орієнтації в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти Чернігівщини, який проходив у лютому-березні 2024 року. Моніторинг проводили шляхом онлайн-опитування, в якому взяли участь 796 учнів 8-11 класів, 372 батьків учнів 5-11 класів, 157 вчителів, які викладають у 5-11 класах, та 20 директорів шкіл із 20 громад області. 70% усіх закладів, які обрано до вибірки, розташовані у сільській місцевості, 30% – у містах та селищах.

Про це Суспільному розповіла начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.

Що мотивує підлітків, коли вони обирають, де продовжити навчання?

На це запитання опитані відповіли наступним чином:

  • престижність майбутньої професії — це відповідь 65% учнів;
  • обізнаність у перевагах та недоліках навчання (тобто, чим більше підлітку відомо інформації про навчальний заклад, тим більше шансів, що він піде туди навчатися) — так відповіли майже 50% учнів, 25% директорів і вчителів, 33% батьків;
  • престижність закладу — так відповіли 33% учнів, 60% директорів, 58% вчителів, 25% батьків;
  • влив батьків — так відповіли 20% учнів, 70% директорів, 62% вчителів, 10% батьків;
  • думка друзів — важлива для кожного десятого випускника.

Найчастіше профорієнтацію у школах проводять у такі способи:

  • зустрічі з представниками підприємств, організацій, центрів зайнятості, студентами та викладачами закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, випускниками закладу освіти, з людьми, які представляють свої власні шляхи професійного розвитку (про те, що такі зустрічі у них були, розповіли 52% респондентів);
  • обговорення, дискусії, дебати про професії, компетентності майбутнього, про ринок праці, подолання соціально-психологічних та гендерних стереотипів (про проведення таких обговорень зазначили 50% респондентів);
  • інтегровані уроки (47% респондентів);
  • профорієнтаційні ігри (46% респондентів).

Що заважає проводити системну профорієнтацію у школах?

  • Відсутність підготовлених фахівців. На таку проблему вказали 80% опитаних директорів та 57% вчителів.
  • Відсутність можливості використовувати години варіативної складової. Про це зазначили 65% директорів та 46% вчителів.
  • Відсутність навчально-методичного забезпечення. На таку проблему вказали 55% вчителів та 32% директорів.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.