"Я був наслуханий правдою": скульптор-самоучка розповів, як створив перший на Чернігівщині пам’ятник жертвам Голодомору

Відкрив перший на Чернігівщині пам’ятник Голодомору у Сокиринцях. Скульптор-самоучка Леонід Гомон своїм коштом, без ухвалення та підтримки з боку влади, виготовив та відкрив у 1993 році один з перших в незалежній Україні пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Чоловік розповідає: вирішив зробити це одразу після розпаду Радянського Союзу.

Леонід Гомон веде до центрального кладовища села Сокиринці, де розташований пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Він — автор та виконавець більшості робіт, пов’язаних зі створенням цього пам’ятного знаку.

Зізнається: за станом здоров’я буває тут не часто, тому в першу чергу наводить лад.

Ділиться: про загиблих в роки Голодомору односельців чув з дитинства, хоча в освіті та соціумі в ті часи про це навіть не згадували.

"Я був наслуханий правдою про 32-33 роки. А тепер раз — і Радянського Союзу немає, розвалюється, а воно в мене отут, — в голові, і мене аж розривало. І я захотів зробити для наших людей, для пам’яті про загиблих пам’ятник Голодомору", — розповідає Леонід Гомон.

Увіковічнити пам’ять про загиблих у 32-33 роках минулого століття чоловік вирішив одразу після розпаду Радянського Союзу. З цим пішов до тодішнього голови селищної ради, але бажаної підтримки не отримав.

"А він ні «гу-гу». Комуніст, комуняка... І ні в якому разі не захотів мені допомагати. І тому оце пам’ятник, оту жінку і багато чого іншого, з п’єдесталу камінь оцей, я дома зробив за свій рахунок".

Над пам’ятником Леонід Гомон працював два роки.

Восени 1993 року, за підтримки однодумців, організував відкриття першого на Чернігівщині, та одного з перших в незалежній Україні, пам’ятника жертвам Голодомору.

"Перший пам’ятник, говорять, що все ж таки в Сокиринцях зроблений. Оце. По всій Україні, всі люди ридали — така обстановка була".

Пригадує: в статті обласної газети його, як автора, навіть не згадали, приписавши всі заслуги голові селищної ради. Пізніше, за клопотанням заступника голови районної адміністрації, отримав за свою роботу три мільйони карбованців.

Через 28 років за авторства Леоніда Гомона у Сокиринцях відкрили ще один пам’ятний знак жертвам Голодомору.

"Жорнові камені, як і хрест — це символи Голодомору. Символічно – пустий, прозорий наскрізь, без хлібного зерна... і люди помирали сотнями, сотнями…"

Пам’ятний хрест встановили поруч з кладовищем, куди, за спогадами старожилів, звозили заморених голодом селян.

"Тут була глибока широка яма і туди, прямо з воза, збирали кругом людей мертвих. Возом під’їзжали до ями і туди скидали скопом, взакид всіх…"

Останні роки Леонід Гомон працює над погруддям Григорія Галагана – представника відомого старшинсько-дворянського роду, мецената, який народився у Сокиринцях.

"Десь у центрі села поставити на постаменті. Це тільки модель. Потім її треба облити гіпсом, форму зняти, а у форму заливати бетон. З бетону найкраще, а тоді міддю обчеканити і буде він стояти вічно".

Леонід Гомон працює з природними матеріалами – від мармуру до пластиліну — малює, пише. Зізнається: здобути профільну освіту так і не зміг, тому є самоучкою.

На його рахунку відреставрована мармурова статуя богині Флори у панському маєтку в Сокиринцях, металеві чеканки на місцевому будинку культури. Більшість його робіт, зокрема картини, — у приватних колекціях.

Нині чоловік пише історію рідного села. Мріє спорудити пам’ятник Івану Сокирку, який, за переказами, заснував Сокиринці та навіть має його ескіз "Сокиринцям тисяча літ".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.