На понад 10% збільшилось населення села Жадове – найбільшого й одного з найвіддаленіших від кордону сіл прикордонної Семенівської громади на Чернігівщині. Як розповіла Суспільному діловодка старостинського округу Оксана Швед, кожен третій переселенець з центру громади – Семенівки.
Переселенка Олена Бочкова розповідає:
"Жили на прикордонні: в Тимоновичах. 40 років прожили, збудували собі дім, дітей ростили, працювали. Ну, і почалась ця проклята війна..."
Будинок Олени Бочкової в Тимоновичах через обстріли зараз напівзруйнований. Минулого року родина жінки переселилась до Семенівки. Проте і звідти вони мусили переїздити. Місяць тому снаряди від російських "Градів" розірвались за кілька метрів від їхнього будинку. Навпроти вікон загинула жінка.
"Коли людина лежала під воротами, а ми ж ще цю людину реанімувати намагались. Тому все це жахіття і там, і в Семенівці. І коли ми вже переїхали сюди, то ми тут хоча б роздягаємось, як лягаємо спати", — говорить Олена Бочкова.
Її родина переїхала до Жадового два тижні тому. До цього будинку господарі пустили жити безплатно.
"Сину 35 років, його тут працевлаштували, він хоч і інвалід у нас, але він любить працювати. Чоловік працює в Семенівці в комунальному господарстві, а мені вже 60 років, я уже на пенсії", — каже Олена Бочкова.
До Жадового переселились понад півтори сотні людей. Їдуть сюди, бо це одне із найвіддаленіших від російського кордону і при цьому найбільше село громади. До повномасштабного вторгнення тут проживало приблизно 1 тисяча 200 жителів.
Звуки обстрілів на прикордонні тут чути регулярно, але переселенців вони не лякають, каже діловодка Оксана Швед.
"Кажуть: "Це для нас тихо". Для них це тихо, те що для нас гучно. Люди їдуть з прикордонних сіл, таких як Тимоновичі, Карповичі, Леонівка, Залізний Міст, Семенівка", — розповідає Оксана Швед.
Кожен третій переселенець в селі — з центру громади, Семенівки. Почали їхати звідти цієї весни.
"Ті села, що прикордонні, вони, в основному, відселялись минулої весни, а з Семенівки займали будинки цієї весни, коли збільшилась інтенсивність обстрілів саме артилерією", — говорить Оксана Швед.
Староста Сергій Помазок показує двокімнатну квартиру на другому поверсі будинку з туалетом, ванною кімнатою, кухнею. Квартиру громада готова надати переселенцям. Тут потрібен ремонт.
"Зала, спальна кімната, є вихід на лоджію. Бажаючим, хто буде проживати в цій квартирі, міська рада будівельні матеріали для ремонту надасть", — каже Сергій Помазок.
За весь час після повномасштабного вторгнення до села переселились понад 80 родин, каже староста. Житло знайшлось для всіх.
"Наскільки мені відомо, плату люди не беруть. Деякі купили будинки, домовились з господарями і купили. Деякі живуть на безоплатній основі", — розповідає Сергій Помазок.
У нових жителях, говорить староста, село зацікавлене. Попри те, що до кордону по прямій менш ніж 25 кілометрів, підприємства працюють, земля обробляється.
"У нас працюють чотири господарства – сільгоспвиробники, в яких є вільні робочі місця, де можна заробити якісь кошти собі на прожиття", — каже Сергій Помазок.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.