Понад сотню домашніх пасочок передали на фронт захисникам жительки сіл Слобідка і Лоска Новгород-Сіверської громади. Паски на передову місцеві жінки печуть і передають до кожного Великодня від початку повномасштабного вторгнення. Протягом року готують інші домашні страви для воїнів. Почалось все з того, що солдат попросив пару кілограмів картоплі, каже організаторка волонтерського руху у Слобідці Наталія Мишко. Згодом до неї приєдналися інші господині.
Жителька Слобідки Світлана випікає паску у печі, в якій щодня готує страви для родини. Готує жінка за рецептом бабусі, доповненим власним досвідом, додає сучасні інгредієнти.
"Це поїде одним хлопцям, а то буду пекти іншим хлопця – їх же дуже багато наших захисників, то треба, щоб усі наші захисники, скуштували ці пасочки. У хлопців усе є, але що там: тушкованка, а домашньої паски такої їм ніхто там не дасть, може магазинну там привезуть, але ж домашню ні", — розповідає Світлана.
Вона одна з десятка жінок у старостинському окрузі, що від початку повномасштабного вторгнення, щороку випікає паски для захисників. Зорганізувала їх Наталія Мишко. Розповідає, почалось все з випадку перед Великоднем 2022 року.
"Почалась війна ми, можна сказати, були в окупації: у нас не було ні продуктів, не було нічого. І була така історія, зателефонувала мені знайома з Новгорода-Сіверського і каже, бачила і чула таку розмову військовий у нас в АТБ просив кілограма два картоплі", — згадує Наталія.
Щоб допомогти солдатові, обдзвонила кількох місцевих жінок.
"Дякуючи людям із Лоски, зі Слобідки зібрали ми більше як пів тонни картоплі, буряка, моркви, цибулі. Плюс: люди, не знаючи, це ж вперше було, і, правда, їх було небагато, спік і приніс пасочку".
Так у Слобідці господині об’єдналися, щоб постійно допомагати збройним силам.
"Зимою плетемо сітки, плюс: квашення, соління, і вже з цієї зими ми вже почали, можна сказати у великих об'ємах, готувати, пекти, жарити нашим хлопцям", — розповідає Наталія.
Жительки Слобідки Тамара Яценко та Олена Телегуз напекли для солдатів по півтора десятка пасок кожна.
"Ой дарма, її, роботи, все життя багато, у нас ще городи не орані, але ми хочемо їм допомогти. Півдня вчора і затратила. І я – сьогодні".
Наталія Мишко каже: "Наше гасло яке: щоб солдат відчув тепло дому, щоб він відчув себе потрібним, що в нього є тил".
Готові паски несуть до будинку Наталії.
"В цьому році наші господині випекли 111 пасок і ще буде", — зазначає жінка.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.