З 1 квітня на Чернігівщині діє нерестова заборона на вилов риби. Як вона проходить на Чернігівщині, в яких місцях можна рибалити, чи фіксують інспектори рибоохоронного патруля порушення правил рибальства та який штраф передбачено.
Про це в ефірі "Українське Радіо Чернігів" говорили з начальником Чернігівського рибоохоронного патруля Миколою Каленюком.
Правила рибальства під час нересту та в яких місцях можна ловити рибу
Рибу можна ловити на сім гачків, але під час нересту тільки на два. Це означає, що на одній вудочці має бути два гачки, або дві вудочки можуть мати по одному гачку, каже Микола Каленюк.
"Ми йдемо на зустріч і люди можуть розраховувати, що ми не будемо писати протоколи та їх штрафувати у межах територіальних громад, у межах населених пунктів, якщо брати від початку села і до кінця, крім озер та річок, які входять у рукава.Рука́в рі́чки, інколи канал — водяний потік, що відійшов у бік від головного русла річки, який нижче за течією знову впадає у цю ж річку. В інших місцях під час нересту заборонено ловити рибу. Норми вилову риби — три кілограми плюс один, який буде трофеєм. Риба вся зараз з ікрою. Ми очікуємо дуже добрий нерест".
Де можна ловити рибу у Чернігові під час нересту
"Що стосується Чернігова, то рибу можна ловити по обидві сторони від човникової станції, яка в районі Бобровиці, та до моста, на якому проводиться будівництво. Також можна ловити на озерах Магістратське і Глушець. Це ще вважається частиною міста, і тому там можна ловити", — каже Каленюк.
Що не можна робити під час нерестової заборони на вилов риби
На Чернігівщині під час нерестової заборони не можна пересуватися на транспортних засобах чи моторних суднах у заборонених місцях у період нересту, за виключенням суден, які використовуються рибоохоронними органами та іншими уповноваженими органами державної влади.
Вилов риби на нерестовищах, в тому числі з берега, буде заборонено:
- з 1 квітня до 20 травня (включно) — у всіх річках та їх кореневих водах;
- з 1 квітня до 9 червня (включно) — у всіх водосховищах;
- з 1 квітня до 30 червня (включно) — в придатковій системі водойм (протоки, гирла, озера, ставки та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені).
Які штрафи за порушення правил рибальства
Зі слів Миколи Каленюка, у Чернігівському рибоохоронному патрулі є шість інспекторів, які здійснюють контроль за дотриманням правил рибальства. Тільки за березень 2024 року інспектори склали 72 протоколи. Збитки завдані рибному господарству становлять 318 690 гривень. Загалом у 2024 році збитки завдані рибному господарству склали 357 739 гривень. З них сплачено — 158 645 гривень. Зі слів начальника рибоохоронного патруля, Чернігівська область займає перше та друге місця по сплаті штрафу.
"Зараз люди швидше сплачують штрафи, бо людям треба виїжджати за кордон. Раніше сплачували повільніше. Штраф за вилов щуки — 3 468 гривень. Штраф за чехоню — 1 581 гривень за одну рибину. У риби має бути розмір, який, якщо менший, потрібно випускати рибу. На щуку це 50 сантиметрів, чехонь — 24 сантиметри".
Під час риболовлі рибалки мають мати при собі паспорт, що посвідчує особу, лінійку і ваги. Але не в кожного рибака, як показує практика, вони є, каже Микола Каленюк.
Рибу не можна ловити:
- електровудкою:
- сіткою-павук«Павук» — розміром більше 1х1 метрів, з вічком понад 10 міліметрів;
- драчом«Драч» або «драк» - колюче знаряддя для вилову методом багріння. На важку блешню наварюють великі гострі гачки, які завдають глибоких ран рибі. Більша частина риби, що потрапила на драч, зривається і гине від отриманих пошкоджень;
- остями«ості» або «острога» - подоба вил із зазубреними вістрями;
- раколовками;
- ятерями«ятір» або «нерет», «жак» - донна пастка закритого типу, що складається з одного або двох котлів, сіткову частину яких закріплено на кількох жорстких рамах, із системою вхідних отворів різної форми. Також виготовляють саморобні ятері з плетених вербових прутів або дроту, натягнутих на обруч;;
- топтухами.«топтуха» - використовується для лову риби в літню пору, коли спека змушує рибу ховатися в тіні водної рослинності. Пастку «топтуху» у вигляді трикутного кишені протоплюють під кущі та водяну рослинність і з шумом виганяють рибу з під кущів, осоки, купини або очерету;
Також не можна використовувати вибухонебезпечні пристрої, каже Микола Каленюк.
"Електровудкою у нас бояться ловити. Останній випадок у нас був два роки назад, коли ніжинські браконьєри завдяки електровудкою наловили сомів. Рішення суду ще поки немає".
Які порушення виявили на Чернігівщині під час нерестової заборони
Як повідомляє Чернігівський рибоохоронний патруль на своїй Facebook-сторінці, у перший день нерестової заборони поблизу села Боромики Киселівської громади, рибоохоронний патруль виявив жителя Киїнки, який ловив рибу з човна за допомогою заборонених знарядь лову – трьох сіток поріжних. Чоловік виловив 32 карасі сріблястого, загальна вага яких становить дев'ять кілограмів. Збитки завдані рибному господарству України склали понад 50 000 гривень.
Третього квітня на Десні, поблизу міста Остер, виявили місцевого мешканця, який ловив рибу за допомогою забороненого знаряддя лову – сітки простої. Чоловік добув 10 рибин. Збитки завдані рибному господарству України склали 15 742 гривень.
8 квітня у затоці річки Дніпро, на території Любецької громади, виявили 50-річного жителя селища Любеч, який ловив рибу з човна за допомогою заборонених знарядь лову. Він добув 33 рибини, серед яких: карась сріблястий, плітка, густера, судак, лин, окунь та щука.
9 квітня у селі Велике Устя Сосницької громади викрили чоловіка з Хмельниччини, який під час нересту незаконно виловив рибу на загальну суму майже 50 тисяч гривень.
Також, 9 квітня на озері біля села Самійлівка Кіптівської громади виявили жителя Чернігова, який ловив рибу за допомогою забороненого знаряддя лову – сітки простої. Чоловік добув 16 рибин загальною вагою 20 кілограмів. Збитки завдані рибному господарству України склали 26 384 гривні.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.