Доїжджає втричі швидше: як соцробітниця з Чернігівщини добирається до підопічних на електроскутері

Раніше 1,5 години велосипедом та пішки, а тепер – 30 хвилин на скутері. Соцробітниця Ліна Гончаренко з Охрамієвичів Корюківської громади обслуговує пенсіонерів у своєму селі та ще в одному – селі Лупасове, воно майже за 10 кілометрів. Тепер же їй і ще одній соцробітниці із Наумівки дали електроскутери.

Два скутери для соцробітниць

Електроскутер тепер полегшить її роботу, говорить Ліна Гончаренко. Нову техніку вона ще освоює.

"В нас же ж тут дороги кругом «хороші», то де доїду – буду скутером. Вони ще велосипед мені залишили, так де не доїду в себе – буду вже велосипедом, а сюди ж уже буду обов’язково скутером".
Ліна Гончаренко допомагає підопічним.

За кермом, каже жінка, раніше вона вже їздила.

"Була молодшою, так їздила на колясці. «ІЖ Юпітер-5»", — розповіла соцробітниця.

Корюківський центр надання соціальних послуг отримав два таких скутери, розповіла його директорка Юлія Михліна.

"Це надавало Міністерство соціальної політики спільно із міжнародними організаціями. розподілили між соціальними робітницями, які обслуговують населення у Наумівському та Охрамієвицькому старостинських округах, оскільки відстань між населеними пунктами там найбільша".
Директорка Корюківського центру надання соціальних послуг Юлія Михліна.

Дорога стала втричі швидшою

До села Лупасове Ліна Гончаренко їздить раз на тиждень. Раніше у теплу пору року добиралася велосипедом, а взимку, коли дороги замітало, доводилось ходити пішки, подекуди – через ліс. Тоді шлях займав близько 1,5 години.

"Страшно і дуже, дуже страшно. Ще й вовки ходять, так страшнувато. Ну я звикла".

Тепер жінка їздить на електроскутері, який вона отримала від центру надання соціальних послуг, і дорога стала втричі швидшою.

Ліна Гончаренко приїхала до підопічних.

У селі Лупасовому жінка обслуговує чотири родини. Першими заїжджає до Василя та Людмили Борисенків – вони живуть на краю села.

"Дід у мене сліпий, нікуди не годний, а баба ходить ногами не годна. Оце так і живемо. І дякую соцпрацівникам, що хоч вони нам допомагають", — розповіла місцева жителька Людмила Борисенко.
Місцева жителька Людмила Борисенко.

Василь Басс – ще один підопічний Ліни Володимирівни. Чоловіку – 73 роки.

"Дрова, воду, хліб, коли нема в нас, ліки привозить – їде в Корюківку і привозить. У хаті миє. Роботи вистачає. По господарству, коли й по городу попрошу посадити. Ми там садимо потрошки, то коли не встигаю – і її тягну".
Василь Басс – ще один підопічний Ліни Володимирівни.

Ліна Гончаренко виливає воду у відро.

Соцробітницею Ліна Гончаренко працює майже 20 років. Жінці – 58. Каже: хоч і самій буває фізично важко, та робить усе, про що просять підопічні.

"Важко вже, ну пенсійний вік, треба ж допрацьовувати якось, а що робити. Роботи іншої немає в нас тут. Мені моя робота взагалі подобається. Люди у мене прекрасні всі".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.