Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропоную для прочитання літературний твір, який вважають зразком стімпанку в сучасній українській літературі – дилогію Ірини Грабовської "Леобург".
Далі – пряма мова
Він складається з романів "Остання обитель бунтарства" і "Остання війна імперій" (до речі, авторка очікує із друку ще одну книгу, тематично й сюжетно пов’язану із зазначеними – стімпанк-вестерн "Дикий захід Теодора Яблонського"). Окрім того, Ірина Грабовська є співавторкою військового документального бестселера — хроніки "У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту" (під псевдонімом "Анастасія Воронова").
Зав’язка твору "Леобург" є досить типовою для фантастики: отримавши в спадок від зниклого дядька старовинний маєток, Данило відкриває в ньому портал до паралельного світу — у місто митців і винахідників Леобург, де в небі пливуть літоциклетки і дирижаблі, кудись несуть своїх пасажирів монорельси, а парові механізми виконують хатню роботу.
Леобург – це світовий центр науки й прогресу, з яким рахуються усі країни, це осередок свободи, місто вчених та митців, прихисток для тих, хто не знайшов собі місця у своїй країні. Проте над Леобургом раптово нависла загроза, адже владу в місті захопив божевільний диктатор, а окрім того, активізувалися імперії Австро-Боснія та Росія, кожна з яких прагне світової гегемонії. У вирі усіх цих подій і опиняються герої роману – Данило, Женя, Федя та їхні двійники з паралельного світу Едвард, Агнеса, Тео.
Читачі й критики зазначають, що частини дилогії "Леобур" дуже різняться між собою: книга "Остання обитель бунтарства" — дуже атмосферна, адже авторка детально описує всі технічні винаходи, побут і вільний дух мешканців Леобурга, перетворюючи місто на повноцінного персонажа твору. Доповнює розповідь про місто мапа на першому форзаці, з якої можна дізнатися про розташування окремих районів Леобурга (ілюстраторка Ярина Каторож). Вона також знайомить читачів із родиною засновників міста Яблонських, яка, як і всі інші герої, має двійників у звичайному світі, а також сімейні таємниці.
На відміну від першої частини дилогії, у другій ("Остання війна імперій") відчутна напруга та передчуття неминучої біди, фактично це хроніка боротьби за свою землю, права і свободи. Читачі впізнають у описах подій і атмосфери події Революції гідності 2014 року (наметове містечко на Михайлівській площі, барикади, дзвони Михайлівського собору як осередку революційних подій), вони спостерігають за випробуваннями, що випали на долю головних героїв, розвитком лінії кохання, боротьбою Леобурга за існування.
Як уже зазначалося, дилогію Ірини Грабовської "Леобург" характеризують як зразок жанру стімпанку в українській літературі, визначальними рисами якого є ретрофутуризм, історико-суспільний антураж кінець ХІХ-початок ХХ ст., масштабна індустріалізація і розвиток парових механізмів, експерименти зі струмом і створення керованих машин. Водночас у творі помітні ознаки детективу, пригодницького й містичного романів, альтернативної історії. Цей роман точно не залишить нікого байдужим, адже він, зокрема, про пошук власного «я», свого призначення, про небайдужість, сміливість і страх, любов до свободи, самопожертву, прагнення зробити цей світ кращим.