Роман Володимир Ґжицький написав «Чорне озеро» у 1929 році після участі в роботі кінописьменницької експедиції на чолі з Олександром Довженком на Алтай. Туди їх відрядили з метою вивчення життя місцевих мешканців – ойротів. Цей твір приніс автору всесоюзне визнання, а водночас став приводом для його арешту й подальшого 10-річного заслання, бов ньому знайшли «викривлення сталінської політики щодо нечисленних народностей Радянського Союзу».
Така книжкова рекомендація від докторки педагогічних наук, професорки кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольги Лілік.
«Дія роману "Чорне озеро" відбувається наприкінці 1920-х років на Алтаї. Володимир Ґжицький описує атмосферу цього екзотичного й казкового краю, де в горах все ще живуть пісні і легенди, ками моляться своїм давнім богам, вечорами люди гріються біля вогню в юртах, а вдень перелітають з гори на гору на норовливих конях. Навіть на початку ХХ століття в горах Алтаю можна спостерегти камлання-заклинання гадюк, криваві жертви богам, віру в надприродні властивості шаманів, а також їхній потужний вплив на свідомість людей тощо».
Роман має дві сюжетні лінії, одна з яких відсилає читача до традиційного сюжету української літератури ХІХ століття.
«Це — про зваблення місцевої красуні художником Ломовим, який приїхав із Росії в пошуках натхнення. Друга відображає боротьбу радянської влади проти шаманів і патріархального устрою життя місцевого населення. Цінність цього літературного твору передусім визначається наявністю гострих дискусій між героями про колоніалізм, імперіалізм та націоналізм».
Пишучи про Алтай, Володимир Ґжицький актуалізує низку важливих, передусім для українського народу в 20-х роках ХХ століття, питань, як-от: політика коренізації, великоруський шовінізм, соціалістичне націєбудівництво, збереження історичної пам'яті, віра в комуністичні ідеї, розповідає Лілік.
«Паралельно з цим, письменник дає змогу читачам зануритися у вир людських пристрастей. Адже внутрішні конфлікти героїв набувають такого ж значення, як і зовнішні події та обставини. Володимир Ґжицький постає в цьому романі справжнім майстром психологічного портрету. Він оголює найсокровенніші струни людської душі, демонструє вразливість, страхи та прагнення своїх героїв. Кожен його персонаж має власну життєву історію, власні таємниці й приховані мотиви, водночас герої постають перед важливим життєвим вибором, відчувають вплив свого минулого на сьогодення й майбутнє».
Роман Володимира Ґжицького «Чорне озеро» сподобається тим, каже Ольга Лілік, хто цінує в літературних творах неквапливе розгортання сюжету, поєднане з глибоким описом внутрішнього світу героїв, міркуваннями про важливі проблеми – морально-етичні, соціальні, історіософські.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
