Ветерана Олега Височанського, який 7 жовтня у Прилуках опинився під завалами у власній квартирі, волонтери забезпечили продуктами та побутовою технікою, власники місцевих магазинів дали одяг, а у районній військовій адміністрації подбали про безплатне житло. Так на перший час допомогли облаштувати побут. Суспільному Олег Височанський показав, де нині проживає, та розповів, як пробув під завалами п'ять годин.
60-річний Олег Височанський — ветеран російсько-української війни. Чоловік мешкав на другому поверсі будинку, в який 7 жовтня поцілила російська ракета. Чоловік розповідає: того ранку планував іти на стадіон, але все ж залишився вдома — саме дивився телевізор на дивані, коли стався обстріл.
«Удар. Я не зрозумів де. Вибух. Потім різке полум'я, вогонь з боку штори. Дивлюсь — на мене рама летить. Я лежав ногами до вікна. Очі заплющив. Руки підняв. Бух-бух. Може, я замружився. Гуп-гуп. Мене в диван втисло. Поламало грудну клітку. Я спочатку пальцями ніг рухав спеціально, щоб був кровообіг. Потім відчуваю, що ноги відмовили. Я спочатку не кричав. Економив сили. Я собі кажу: «Не панікувати». Сам себе стримував».
Пригадує: через деякий час почув, як рятувальники говорили із жінкою поверхом вище. Тоді й сам вирішив просити про допомогу.
«Мене почули не одразу. Чую — з нею почали говорити. Вона води попросила. Потім мене запитали — де я. Сказав, що у середній кімнаті. Якби був у спальні, то мене б розчавило. Спальню знесло. Я не думав, що повністю з п'ятого до другого поверху всі плити пішли. Ні стіни, взагалі нічого не було».
Рятувальники попередили чоловіка, що треба чекати, поки вдасться підняти бетонну плиту. Каже: найстрашніше було залишатися нерухомим та не розуміти, чи зможуть тебе дістати. Допоміг досвід з фронту: Олег Височанський служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді та зазнав поранення біля Бахмута.
«Страх був. Тут ти лежиш і від тебе нічого не залежить. Залежить тільки від рятувальників, які тебе дістають. Анекдоти собі розповідав. Підбадьорював. Серйозно. Щось згадував, розказував. А що робити? Головне — не панікувати. Я намагався рухатись, але хвилювався, що поріжуся, бо скло, — ще гірше буде».
З-під завалів його дістали рятувальники з Ромнів Сумської області, які приїхали до Прилук на допомогу колегам. Від квартири Олега Височанського залишилися лише дві стіни зали, підлога та дві шафи. Чоловік каже: нещодавно зробив там ремонт, оновив меблі та техніку.
«У мене все було. І машина, і все. А зараз взагалі нічого. Ото із Зеленським в лікарні мені дали футболку, спортивне. З магазинів допомогли — дали новий одяг, куртку. Багато хто допоміг. Як раніше вже не буде. В мене все було. І машина, і все. А зараз взагалі нічого».
8 жовтня під час приїзду Володимира Зеленського до міста сусіди Олега Височанського розповіли президенту його історію. Нині він, за сприяння районної військової адміністрації, безплатно мешкає в орендованій квартирі. Каже: має все необхідне на перший час та чекає на оформлення житлового сертифіката.
«Я зараз безпорадний і нічого не можу. Були б гроші, я б щось купив. А що я зараз? Взагалі нічого. Сподіваюсь на владу і там далі будемо дивитись — яка квартира, ремонти. Продовжувати жити по-любому буду».
Зі слів чоловіка, наразі він лікується вдома — має поламані ребра. Про свій морально-психологічний стан каже так:
«Тривога і думки такі літають, що не дай Бог. Не хочеться ще раз потрапити під завали».
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.