Створювати ляльок з різнотрав’я навчала школярок з Деснянського, що на Чернігівщині, провідна фахівчиня Мезинського національного природного парку Лариса Подоляко. Жінка каже, так вона розповідає про флору Подесення та знайомить дітей з давніми традиціями. Самі ж майстер-класи називає терапією, яка допомогає відволіктися та привести до ладу думки.
Основою для ляльок з різнотрав'я служить осока. Її зрізають у серпні-вересні, щоб не встигла пожовтіти.
"Вона (осока, — ред.) росте на кочках. Коли я підходжу до кочки, то вона ростом з мене, а то й вище. Ну ми серпом її зжинаємо, потім висушуємо", — говорить Лариса Подоляко.
Жорстку висушену осоку змочують теплою водою, щоб стала гнучкішою. До спіднички ляльки додають духмяні трави. Їх збирають на території парку, тому вони екологічно чисті, каже провідна фахівчиня Лариса Подоляко.
"Деревій – такий терпкуватий запах має, але він гарно тримає в спідниці нашу ляльку. Материнка – запашна лікарська рослина".
Це і як оберіг, і як природний ароматизатор для кімнати, де стоятиме лялька, говорить пані Лариса.
"Цмин пісковий – теж лікарська рослина. Лаванду, правда, ми вирощуємо не в дикому середовищі, а на присадібній ділянці, але вона ароматна, тому використовуємо для оздоблення наших лялечок. Миколайчики – наші пращури надавали їм теж магічного змісту, те, що захищало будинок від різних злих сил".
На майстер-класі дівчата обирають, скільки колосків буде в спідничці або в руках. Їхня кількість, розповідає фахівчиня, теж має значення. Якщо один – то йдеться про самодостатність.
"Якщо додаємо своїй ляльці два колоски, то це говорить про те, що ви маєте опору, друга, на якого можете опиратися. Три – це здоровʼя, родина і духовний розвиток. Пʼять колосків – то це пʼять благ вашій родині".
Ляльки з трави – найдавніші, зауважує фахівчиня.
"Якщо так історично проаналізувати, то дійсно перші мотанки могли і вони були саме з трави. Тканина була дорогою. А трава – це те, що дарує нам природа, природний матеріал був в достатній кількості навколо. Тут ми ще вчимо дітей, що природа настільки багата і щедра, що дає нам матеріал для нашої творчості, для наших фантазій".
На майстер-класі до традиційних трав додають уже сучасні декоративні сухоцвіти.
Тут, за виготовленням ляльок, дівчата відволікаються, ділиться пані Лариса. У кожної з них своя історія. Частина з них – переселенки з прикордонної Семенівки, частина – діти військовослужбовців.
"Чому ділимося цим з дітьми – це повертає до давніх традицій, до того ж, отакі іграшки-обереги є екологічно чистими. Скажу з особистого, як дружина військовослужбовця, такі тренінги, майстер-класи, заходи, коли ти йдеш і відволікаєшся від усіх думок, вони потрібні, вони на часі, вони актуальні, як ніколи".
У Дарьї Мякшиної тато – військовий. Наразі відновлюється після важкого поранення. Дівчина – місцева, тому тут регулярна гостя і це не перший її майстер-клас. Проте, каже, ці ляльки робити нелегко.
"Трішки так – зав’язувати вузли. – Сама б ти зробила? – Ні, я б не змогла".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.