У Черкасах шукають родини для котів, евакуйованих із Покровського напрямку, та для кішки з Ізюма. Вони подолали понад пів тисячі кілометрів, аби бути в мирному місті.
Історію евакуйованих котів розповіла Суспільному засновниця благодійного фонду "Доброкіт" Яна Тябут.
Зі слів Яни, з проханням прийняти котів евакуйованих із фронту, їй зателефонували волонтери:
"Йшлося про 24 котики. Тому що була заявка з Покровська на таку кількість тварин. Туди поїхав Володимир, волонтер евакуації, це єдина людина, яку я знаю, яка могла б туди поїхати. У першу ніч, коли він виїхав за ними, йому довелося повернутися, тому що зламалася автівка. Також в цю ніч у місто намагалися заїхати ще Білі Янголи, але їхню машину підірвали. За декілька днів Володимир відремонтував авто і говорить: буду їхати".
Евакуація котів із Покровського напрямку. Архів Яни Тябут
Поки Володимир поїхав до Покровська, Яна підготувала місця для котів, які мали прибути.
"Там була евакуація не лише котиків, а й собак, багато адрес, багато заявок. І так склалося, що котики, за якими вони їхали для нас — там людина не вийшла на зв'язок, тому волонтери поїхали вже по наступних пунктах, які були заявлені у них. В одному місці теж не змогли забрати котиків, тому що люди закрили їх в гаражі, але коти знайшли якийсь лаз і звідти всі втекли. А як ми розуміємо, в таких місцях немає часу на вилов тварин майже".
Яна Тябут із волонтерами. Архів Яни Тябут
Та дорога із Покровська була нелегкою, розповіла Яна Тябут:
"По дорозі назад також авто ламалося під Кропивницьким, Володимир чекав на допомогу, потім дотягли авто до іншого міста, потім до Сміли. І ми вирішили, щоб не чекати, їхати вже в Смілу, щоб швидше тварин забрати. Бо вони вже тривалий час були в дорозі, не їли, в туалет не ходили. І в принципі це обмежений простір, тому що там їх пакували як могли. І три котики їхали взагалі в одній переносці. Двоє окремо, а троє в одній переносці. Вони всю дорогу кричали, пищали, і був такий момент, що я ледь не забрала собаку, тому що була невеличка переноска, а там сиділа насправді собачка, яка зараз далі поїхала в сторону Києва".
Олексій Чиженко, Володимир та Яна Тябут. Архів Яни Тябут
Тож до Черкас евакуювали п'ять котів: три із Костянтинівки та два з Рудинського:
"Таким чином ми поповнили сім'ю Доброкота, як ми вважали, на п'ять котиків. Але у ніч на 12 березня у нас трапилося щастя — кицюня одна народила, тому у нас тепер не п'ять, а дев'ять котиків, які приїхали саме з евакуації".
Кішці Тутті роблять УЗД. Архів Яни Тябут
Нині котам надають необхідну допомогу та стабілізують стан здоров'я, розповів ветлікар Олексій Чиженко.
"Вони їхали з собаками, з великими, з маленькими, тому перелякані, голодні. Коли вони приїхали, ми їх відразу пообробляли крапельками від паразитів внутрішніх і зовнішніх. Нагодували, кому треба — зробили УЗД. У нас кішечка вагітна, тому тут чекаємо другі пологи десь, напевно, тижнів через два. Інша кішечка вже народила вночі. Кошенята в доброму стані, дуже гарно розвинуті, шиплять, наче живі, так що все добре".
Кішка Малинка із кошенятами. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Надалі котам шукатимуть родини для постійного перебування чи перетримки, зазначила Яна Тябут:
"Для мами з малючками ми шукаємо домашню перетримку, бо ідеально їх з клініки перевезти на домашню перетримку, щоб вони в домашніх умовах зростали. І паралельно шукаємо їм домівки. Всі котики мають знайти свої домівки в Черкасах, в області чи в інших областях. Тому чекаємо на відгуки, на людей, які готові бути на все".
Кіт Грей. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Також домівку шукає кішка з кошенятами евакуйована з Ізюма Харківської області:
"Кішка Марта прийшла до стабпункту медиків і привела із собою синочка Альберто. Там медики за ними доглядали, годували. У нас довго не виходило забрати їх звідти, і так сталось, що волонтер повіз туди автівки і забрав нам Альберто і Марту. Знайшлася родина, яка готова була забрати їх двох, але виявилось, що кішка вагітна, тож забрали лише Альберто. А Марточка нам на 8 березня народила кошеняток руденьких, прекрасних сонечок. Тож чекаємо теж на родину, яка готова взяти їх на перетримку, поки вона буде годувати на півтора місяця".
Кішка Марта із кошенятами. Архів Яни Тябут
Коли Яна прилаштовує котів евакуйованих з фронту, розповіла, відчуває подвійну відповідальність:
"Медикам, військовим цікаво, в які родини вони потрапили. Вони запитують, чи можуть родини надсилати фото, чи можуть вони спілкуватися з тими родинами, куди котики поїхали. Тому одразу, коли людина проявляє намір всиновити кота, я попереджаю, що військові будуть у вас питати, дзвонити, просити фото, і більшість людей, звичайно, це розуміє".
Кішка Мері. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Та коти, евакуйовані із зони бойових дій, іноді можуть лякатися голосних звуків, розповів ветлікар:
"У такому випадку, коли котик злякався і намагається десь заховатись, потрібно говорити з ним спокійним голосом, взяти на руки, гладити".
Вагітна кішка Тутті. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Кішка Тофі. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Кошеня, яке народила кішка Малинка. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Кішка Тутті. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова
Кішка Тофі. Суспільне Черкаси/Анастасія Столбова