25-річна Юлія Томенко з Тальнівщини на початку повномасштабної війни пішла до війська. Нині у селі Глибочок на матір чекають троє її дітей: дев'ятирічний Ярослав, семирічний Андрій та чотирирічна Вероніка.
Нині вони живуть із бабусею, а з від'їздом матері — онуки стали більш самостійними, розповіла Суспільному бабуся дітей Лариса Томенко.
Щодня старший брат Ярослав із молодшим робить домашнє завдання — навчає виводити літери, як сам це уміє. Поки мати у війську, Ярослав удома за головного.
На початку повномасштабного вторгнення мама трьох дітей Юлія долучилась до армії. Відтоді діти бачать її в телефоні, розповіла їхня бабуся Лариса Томенко.
"Кажу: доця, ну нащо воно тобі, троє дітей. А вона: мам, ти молода, ти справишся з внуками, а я хочу, хочу туди іти. Вона сказала дітям слухати бабусю і пішла до війська. Вона варила їсти в Київській області, а тепер переводиться в бойову частину медиком".
Діти чаюють. Суспільне Черкаси
Нині діти допомагають бабусі по господарству і пильнують одне одного. З від'їздом дочки, розповіла пані Лариса, онуки стали більш самостійними.
"Плакали перші дні, а тоді вже звикли вони. Треба поїсти — пішли понасипали, помили посуд після себе, прибирають. Стали і вдягатися самі, вдягнулися, ліжка застелили, зуби почистили і бігом до школи біжать".
Діти спілкуються з мамою телефоном. Суспільне Черкаси
І хоча рішення доньки воювати не підтримала, чекає на повернення Юлії. Бо, якби не війна, її онуки мали б інше дитинство.
"Все було б на мамі, менше може працювали. Піти на природу, рибу половити з мамкою. Сала посмажити якогось, шашличка поїсти з мамою. Це їхня така мрія".
Діти граються на вулиці. Суспільне Черкаси
