Із 2027 року відбудеться реформа старшої школи — замість шкіл на Черкащині будуть академічні та професійні ліцеї, а замість звичних випускних класів — поглиблене вивчення обраних предметів чи здобуття професії.
З 2027 року випускники дев’ятих класів — це діти, які першими в Україні почали навчатися за програмою "Нової української школи", мають обрати, як далі здобуватимуть освіту, розповів Суспільному начальник обласного управління освіти і науки Валерій Данилевський. Тож за наступні два роки для них мають сформувати нову мережу освітніх закладів.
Учні дев'ятої гімназії у Черкасах одні з перших в області тестували програму "Нової української школи", з якої розпочалася в Україні реформа загальної середньої освіти, розповіла директорка гімназії Ірина Топчій. Навчатися за новим стандартом вони почали у 2017-2018 роках — це на рік раніше, аніж їхні однолітки з інших шкіл.
У вересні 2021 року, зі слів вчительки Наталії Черненко, пілотний клас відрізнявся від звичайних не лише програмою, а й підходами до викладання. У дітей не було оцінок, а у класі вони навчалися за трьома партами по шість людей. Уроки відбуваються по-іншому, адже учні навчаються за новим стандартом тепер вже старшої профільної школи, прокоментував вчитель історії Андрій Стецюк:
"Ця програма має вже більше, на мій погляд, сучасних підходів. В цих підручниках і матеріалах є вже сучасні дослідження, різні інтерактивні методи".
Замість звичайного уроку про "Високе відродження" — в учнів цікава розмова з вчителем, пояснив восьмикласник Владислав Стадник:
"Нам показують різні презентації, відео, проєкт задають, щоб ми краще пізнавали".
Тепер для вчителів головне не оцінки, а креатив та фантазія учнів. Тож, приміром, замість контрольних робіт з предмета учні створювали макети житла слов’ян, розповів Андрій Стецюк:
"Знання з підручника стають предметними. Тут повністю креатив. Тут немає ніякої інструкції".
А ще у восьмикласників немає самостійних робіт. Знову в пріоритеті — творчість, додав Андрій Стецюк:
"Це діти, які зовсім по-іншому мислять. Достатньо нестандартно і вони не бояться вчителя. Вони завжди мають право на помилку. У нас взагалі поняття оцінки змінилося. Тому я їм ставлю не стільки оцінки, як відбувається процес оцінювання їхньої загальної діяльності, а потім це має виразиться в підсумковій оцінці вже. Саме в цьому пілотуванні і в цих класах вони вже можуть виявити якоюсь мірою свої здібності, щоб потім, коли вони зайдуть в профільну школу, вони вже чітко орієнтувалися".
Восьмикласниця Катерина Тищенко планує навчатися на факультеті "Міжнародних відносин" і зараз у гімназії робить перші кроки до мрії:
"Програма, я думаю, спрямована на те, щоб вибрати професію. Ми робимо багато цікавих проєктів, є теми на вибір. І деякі з цих проєктів також можуть розкрити якісь здібності".
Такий підхід до навчання дає хороші результати, розповіла мама одного з восьмикласників Інна Кушнір. Тож вважає, що після дев'ятого класу її син зможе з легкістю обрати, як далі продовжувати навчання:
"Ця реформа однозначно допомагає дітям. Найперше — бути впевненими, на те і замінили оцінки на відгуки — «добра робота», «гарно попрацював», «можеш краще». Дитина в такому разі набуває більшої впевненості в собі. Не те що трійка — погана оцінка, а «ти можеш краще». Це впливає на формування високої мотивації дитини, на формування впевненості й тоді дитина ширше бачить цей світ, пізнає його глибше і таким чином може зрозуміти, що їй до вподоби, а що їй не цікаво".
З 2027 року майже 36 тисяч учнів з Черкащини мають продовжити освіту або в академічному ліцеї за обраним профілем (тобто поглиблено вивчати предмети, за якими вони далі навчатимуться у закладах вищої освіти, та готуватися в 10-12 класах до вступу), або ж в професійному ліцеї (коледжі чи технікумі), де можуть здобути професію паралельно із середньою освітою, розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. 17 січня вона зустрічалася з освітянами Черкащини, аби обговорити основні моменти реформи:
"Це не окрема реформа — це продовження впровадження «Нової української школи» у старші класи. Ми можемо говорити, що робимо все вчасно. Старша профільна школа — це про доступність якісної профільної освіти для наших дітей з десятого класу. Це можливість вибору того, що я хочу вивчати і оцей вибір складається з трьох рівнів. Я спочатку обираю профіль. В межах профілю я обираю предмети, які хочу вивчати і що дуже важливо, як на мене, крім цього я обираю ще предмети поза профілем, які теж хочу вивчати і які більше свідчать про мою ерудованість, про мої бажання".
Академічні ліцеї мають створити на базі теперішніх шкіл, але до них є вимоги за кількістю учнів та паралелей. Тож вони будуть не в кожній громаді, розповів начальник обласного управління освіти та науки Валерій Данилевський. За попередніми розрахунками, їх має бути 81, зазначив він:
"Наразі процес цей рухається. Тому, що є плинність дітей, змінюється ситуація в самих громадах. Тому ця мережа не є остаточною".
У школах, на базі яких не будуть створені академічні ліцеї, залишиться початкова і середня школа. Тобто для продовження освіти у десятому класі учням буде необхідно вступати в інший заклад, додала Надія Кузьмичова:
"Якщо в якійсь територіальній громаді немає ліцею — це не означає, що в громаді немає школи чи шкіл".
Про майбутнє реформування закладів знають, прокоментувала директорка дев'ятої гімназії Ірина Топчій. Нині їхнє головне завдання — донести інформацію до батьків школярів:
"Батьки повинні розуміти і працювати вже над тим, щоб діти, які зараз навчаються у сьомому класі, щоб вони спокійно вибрали для себе перспективу навчання — чи то буде професійний ліцей, чи то буде академічний ліцей і батьки повинні до цього готуватися разом з дітьми".
Нині на Черкащині реформу окрім дев'ятої гімназії пілотують у чотирьох закладах освіти, додав Валерій Данилевський:
"Ці пілотні школи, в них і рівень знань, і якість викладання дещо краща. Тому очевидно, що реформа ця на часі і як я бачу, вона принесе певне покращення саме і для дітей, і щодо якості знань".
Впроваджувати реформу Міністерству освіти допомагають фахівці україно-шведського проєкту DECIDE, розповіла його менеджерка Валентина Полторак:
"Діти, які проходили соціологічне опитування в межах нашого проєкту, сказали нам, що вони хочуть навчатися в нових школах, з новим обладнанням, з великою кількістю однолітків і головне — з вибором профілю, з можливістю визначитися щодо того, за якою професією вони підуть у житті".
У 2025 році держава спрямувала на облаштування закладів старшої профільної школи 500 мільйонів гривень. Перш за все, пілотних, зазначила Надія Кузьмичова:
"Старша школа — це про іншу форму організації освітнього процесу і про матеріально-технічну базу, яка буде вже впроваджуватися і напрацьовуватися з 2025 року. Очевидно: вивчати біолого-технологічний профіль, не маючи лабораторії, не маючи реагентів — неможливо. Конструювати і робити певні прилади, не маючи 3D-принтерів і розуміння того, як працює інженерія — теж неможливо. На 2026 рік, звісно, ми будемо говорити про набагато більше інвестицій в старшу профільну школу, щоб за 2026 рік якомога більше закладів було облаштовано необхідним чином".
Згідно з чинним законом "Про освіту" завершитися реформа має улітку 2030 року. Тоді відбудеться перший випуск учнів 12 класу, які навчалися за новим освітнім стандартом.
