Зоя Щербініна переїхала до Черкас з Херсона — п’ять місяців вона жила під окупацією. Нині на тимчасово окупованих територіях українців примушують брати російські паспорти. І, аби мати можливість піти до лікаря, зберегти житло і не потрапити на допит, вони їх отримують.
17 грудня Верховна рада України прийняла за основу законопроєкт про множинне громадянство. Як це допоможе повернути українців з-за кордону та що буде з тими, хто отримав російський паспорт на тимчасово окупованих територіях, дізналося Суспільне.
Переселенка Зоя Щербініна, розповіла, що коли жила в окупації, боялася вийти на вулицю і натрапити на блокпост росіян.
"По місту просто скрізь блокпости, і ти ідеш, наприклад, на ринок, тебе можуть зупинити і запитати документи, запитати куди ти ідеш. Була дівчина, в неї троє дітей, вона сама була, і вона до останнього намагалася не брати паспорт. Але потім вона мені просто дзвонила, вона плакала, сказала: вибач, я взяла паспорт, бо в мене дітям немає що їсти".
Їй, як розповіла Зоя, вдалося виїхати. Однак на тимчасово окупованій Херсонщині досі залишаються її друзі.
"І є історії, коли люди намагаються виїжджати, а їх не випускають, бо вони виїжджають по українському паспорту. А якщо не випустили — це дві різні можливості: тебе не випустили і ти поїхав назад, або тебе не випустили і ти поїхав «на підвал», де катують, допитують, були випадки, коли люди там і помирали".
Василю Корецькому 73 роки. Він усе життя жив і працював в Україні. Нині оформив свій перший закордонний паспорт.
"Хочу побачити не тільки Україну, а й ще інші країни, бо я ніде не був. Поїду не надовго, я рідну Україну не покину, мені подобається тут, але хочеться побачити, як інші люди живуть", — розповів пан Василь.
Як живуть за кордоном діти, їде побачити черкащанка Катерина Линнік. За її словами, з початку повномасштабної вони виїхали в Естонію:
"Там вони працюють зараз на заводі, квартиру їм дали", — пояснила пані Катерина.
Минулого року на Черкащині оформили 57,5 тисяч закордонних паспортів, розповіла спеціалістка зв’язків із громадськістю центрального південного регіонального управління держміграційної служби Ірина Єршова. Така цифра стабільна протягом останніх двох років, додала вона:
"Було оформлено 57 611 закордонних паспортів, якщо цю цифру порівнювати з 2023 роком, то в принципі вона не змінюється, тому що у 2023 було оформлено 58 030 паспортів. Найбільше звернень було на початку лютого 2022 року, бо люди вже хвилювалися".
Черкащанка Тетяна Коріненко разом із сином Юрієм прийшли робити ID-картку. Йому 14 років, і незабаром він отримає паспорт громадянина України. Однак жінка зазначила, що майбутнього для сина тут не бачить:
"Найперше — це стан в Україні, звичайно. Гарний крок — якщо він за кордоном почне своє навчання, і далі розвиватися там. Хотілося б звичайно сподіватися на повернення його, і бачити Україну дуже гарною, але не бачу поки оптимістичних просвітлень".
Із закордонним паспортом "на руках" торік виїхали і не повернулися додому 443 тисячі українців. Такі цифри Прикордонної служби України 15 січня надала платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот. Загалом за три роки повномасштабної не повернулися близько трьох мільйонів українців.
Побудувати місток між Україною та її громадянами, які знайшли прихисток деінде допоможе множинне громадянство. Коли українець матиме на руках і паспорт держави, де перебуває, і паспорт України, пояснив радник з правових питань Громадянської мережі "Опора" Павло Романюк. Відповідний законопроєкт зареєструвала і прийняла за основу 17 грудня Верховна рада України. Його ініціатором є президент Володимир Зеленський.
"Цей законопроєкт не обов'язково буде панацеєю, це спроба зберегти їх нашому правовому полі.
Він також спростить порядок набуття громадянства України іноземцями, які нині боронять країну у складі Збройних сил чи інших військових формувань. А саме: скасує термін проживання – нині це три роки, а також зобов’яже скласти іспит з державної мови не перед, а після отримання паспорта протягом трьох років. Однак чіткого переліку країн, чиї громадяни зможуть отримати український паспорт і навпаки у проєкті немає. Це, як зазначив Павло Романюк, створює суперечки в суспільстві:
"Коли ми визначаємо цей перелік в законі, то питання: чому саме ці країни? Мають бути певні вимоги. Наприклад, принцип взаємності: держава визнає множинне громадянство, не вимагає припинення першого громадянства, і тоді Україна також визнає. Або, наприклад, сьогодні до дружніх країн належить Молдова, а до цього, наприклад, Грузія. Але в Грузії зараз зворотний рух від демократії до авторитарного режиму, а Молдова може змінити цей рух також. Тобто ми маємо враховувати принцип взаємності, можливо політичний режим в тій чи іншій державі".
Як визначити — добровільно чи примусово українці отримали російські паспорти на тимчасово окупованих територіях – у проєкті не йдеться. Так, згідно з проєктом нового закону, мешканці окупованих територій можуть втратити громадянство України, якщо звернулися із заявою чи клопотанням про набуття там російського громадянства.
Зоя Щербініна зазначила, що росіяни створюють на окупованих територіях такі умови, аби українцям не лишалося нічого, окрім як оформити паспорт Росії:
"Пенсії, виплати, ведення бізнесу, медичні послуги, володіння нерухомістю — це все паспортизація".
Павло Романюк пояснив, що політика держави щодо українців в окупації дотепер не змінювалася:
"Коли ми говоримо про громадянство, то мова йде не про паспорт, це лише папірець, який посвідчує громадянство. Але громадянство, якщо ми говоримо про окуповані території, людям належить за народженням на території України. Наш підхід стосовно людей, які в окупації не змінився: ми не визнаємо російських паспортів".
Нині ж думки самих депутатів Верховної ради щодо множинного громадянства розділилися, зазначив народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В’ятрович.
"Немає однозначної підтримки навіть самої ідеї множинного громадянства, є частина політиків, частина юристів, які вважають, що сама ідея суперечить конституції. Тобто це перший рівень дискусії, другий рівень дискусії стосується саме цього законопроєкту, що люди, які мають крім українського ще й інше якесь громадянство насправді мали б мати такі самі рівні права, як і звичайні громадяни. Я б хотів, аби ми не поспішали з такими важливими законопроєктами".
На думку заступниці керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксани Філіпішиної, проєкт узаконить те, що вже відбувається в суспільстві:
"Часто застосовують, що він спрямований на лібералізацію інституту, але по суті це легітимізація того, що де-факто вже існує. Ми з вами неодноразово чули, як громадяни виїжджають народжувати, також є випадки одруження українців з іноземцями".
Нині законопроєкт готують до другого читання. За словами Павла Романюка, до того часу парламентарі мають врахувати пропозиції і зауваження до нього. Переселенка Зоя Щербініна додала — вірить, що за кожного українця держава боротиметься.
