Господині з села Суботів на Черкащині готують печінкові паштети для захисників. Продукцію відвозять самі або ж відправляють поштою, аби кожен військовий відчув смак домашньої страви.
Від початку повномасштабного вторгнення приготували понад 1 000 пакетів з паштетами, розповіла Суспільному волонтерка Наталія Довга.
Основний інгредієнт майбутньої консерви — печінка, пояснила господиня. Також туди додають м'ясо та сало.
"Починали ми з тушонок, збиралися не раз селом, готували. А потім уже більше перейшли на те, що самі готували, почали каші варити", — розповіла вона.
Із часом, додала пані Наталія, охочих стало менше, та роботу не припинили. З початку повномасштабного вторгнення відправили понад 1 000 пакетів:
"На початку ніхто ні на що не дивився — холод не холод, спека не спека — всі бігли і працювали. Але зараз уже такого немає. Зараз ми вже готуємо каші, паштети — все, що вдома є. Також сало коптимо, ковбаси робимо".
Сусідка пані Наталії Ольга Гугля розповіла: продукти купують власним коштом.
"Ми можемо це зробити, кожна родина тут, в Україні повинна це робити. Війна не скінчилась, хлопцям там дуже важко і ми зобов’язані допомогти чим можемо", — зазначила волонтерка.
Під час приготування слідкують за якістю продуктів та дотримуються санітарних норм:
"Найголовніше — щоб усе було ретельно, чисто, акуратно, простерилізовано, щоб не допустити, аби продукція зіпсувалася".
Коли суміш готова, її фасують у пакети:
"Нам треба насипати десь 350-400 грамів суміші на кожен пакунок. Раніше ми пакували у банки. На той час це наче було зручно, але з часом перейшли на зручніший формат".
Спаковані пакети чоловік пані Наталії допомагає складати у автоклав, де їжа має пройти термічну обробку. Віталій Довгий — сам у минулому військовий. Тоді волонтери рятували йому життя, нині ж він прагне робити те саме для захисників:
"Це як близькі люди з’їжджаються, хоча ми ж наче сторонні, але поєдналися як близькі. Люди могли б краще відноситися до військових, тому що багато хто вже не хоче допомагати взагалі нічим".
Додав: військові смакують на передовій стравами чигиринських волонтерів і знімають відео зі словами подяки.
За умови термічної обробки продукції в автоклаві продукція може залишатись придатною до вживання протягом шести місяців, розповів професор кафедри харчових технологій Олександр Батраченко.
"Найбільш довготривалого зберігання можна досягти при виготовленні м’ясних консервів. Але там є низка етапів, такі як приймання сировини, очищення, желування тощо. Якщо волонтер знає, що його продукція буде спожита за місяць-два, то, можливо, тих умов, яких він дотримується, буде достатньо", — пояснив фахівець.