Вчителька молодших класів з Черкас Катерина Фесак нещодавно почала вчителювати, а вже думає про звільнення, оскільки грошей на життя не вистачає, адже отримує мінімальну заробітну плату.
У 2025 році згідно із затвердженим державним бюджетом мінімальна зарплата залишиться на рівні восьми тисяч гривень, розповів Суспільному економіст Олег Пендзин.
Вчителька молодших класів Катерина Фесак готується випускати свій перший клас. Чи продовжувати вчителювати — вирішує:
"Я якраз випускаю четвертий клас і в роздумах, чи залишатися в школі, чи шукати інші перспективи. Тому що вимушені шукати якісь додаткові заробітки, додаткову роботу у вільний час від школи".
За два роки роботи в освіті заробітна плата вчительки зросла із семи до восьми тисяч гривень.
"І то, це вже з надбавками різними, за класне керівництво, за перевірку зошитів тощо".
З січня 2025 року зарплата Катерини лишиться такою ж. У державному бюджеті мінімальну заробітну плату залишили у розмірі восьми тисяч гривень. "Заморозили" й інші соціальні стандарти, йдеться у документі про Держбюджет.
У січні Катерина, як і інші вчителі, зможе отримати доплату у тисячу гривень "на руки", про це у телеграмі повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Та Катерина Фесак на те, що обіцяні гроші вплинуть на домашній бюджет, не сподівається:
"Дякую, що хоча б ця тисяча, цей мінімум, але чи допоможе вона, чи це суттєво?!"
А от для майбутньої сімейної лікарки Поліни Сушко така доплата не передбачена. Вона проходить інтернатуру і працює в міській поліклініці. Разом з чоловіком, також інтерном, мріють про дитину.
"Ми, наприклад, дуже хочемо діток, і зараз ми просто не можемо це дозволити фінансово. Молода сім'я, яка половину свого заробітку віддає на те, щоб просто винаймати квартиру".
Пара отримує мінімальну зарплату, розповіла Поліна.
"Через два роки, коли мені буде 25, я закінчу інтернатуру. Набирати собі контингент на декларації дуже важко, а поки лікар не набере 1800 декларантів, доти він не буде отримувати зарплату, яка заявлена, як лікарська, тобто 20 тисяч з податками. Тобто, по факту, нам приходиться виживати, хотілось би провчитися шість років, допомагати рятувати людей, а самим приходиться виживати. З таким розміром заробітної плати будь-яка доплата була б важливою і суттєвою".
"Заморозити" соціальні стандарти стало вимушеним рішенням, розповів економіст Олег Пендзин.
"Для чого це було зроблено? Я розумію наших іноземних партнерів, які наполягали на замороження соціальних стандартів, тому що вони, як приклад, приводили економічний стан, економічні новації, які здійснювали їхні країни під час Другої світової війни. Ви воюєте? Воюєте. То чого ви паралельно з війною збільшуєте соціальні видатки? Так не може бути. Ми кажемо окей, добре, соціальні видатки заморозили, всі стандарти заморожені. Але одною рукою ми заморозили, а другою — фестиваль нечуваної щедрості, по 1000 гривень роздали. Тобто, з цього погляду, навіть непідняття мінімальної заробітної платні не буде означати замороження заробітних плат у бюджетників".
Натомість купівельна спроможність тих, хто такі доплати не отримає, пояснив економіст, відчутно знизиться.
"У нас з вами формально заморожені соціальні стандарти, при цьому у нас десять відсотків інфляції, які закладено в держбюджет. Що це означає? Це означає, що мінус десять відсотків реальних доходів. Тобто всі ті, хто не підпадає під нечувані роздачі, всі ті однозначно будуть втрачати реальні доходи. Ми їмо умовні буханці хліба, якщо за ті самі гроші умовних буханців хліба ви зможете купити менше — оце і є падіння реальних доходів".
