На російсько-українській війні загинув учитель черкаського академічного ліцею "Перспектива" Микола Малігонов.
Про це повідомили на сторінці закладу у фейсбуці.
У повідомленні йдеться, що Микола Малігонов загинув під час виконання бойового завдання.
"Він поклав своє життя, боронячи нашу країну та майбутнє кожного з нас. Його мужність, сила духу та самовідданість завжди залишаться в нашій пам’яті як приклад беззастережної любові до Батьківщини. Висловлюємо щирі співчуття нашій колезі, заступнику директора, мамі Героя Будник Любові Миколаївні, усій родині, друзям та побратимам", — зазначили у пресслужбі.
До повномасштабного вторгнення шкільний учитель із Черкас Микола Малігонов виступав як стендап-комік із гумористичними номерами. Втім війна змусила його забути про артистичне хобі і зайнятися волонтерством, а потім — і самому стати на захист України. На фронті мав позивний "Хімік".
Люди, які знали Миколу Малігонова, діляться спогадами про нього у фейсбуці.
"Він дуже молодий, але вже викладав в школі дітям хімію, фізику, математику, фінансову грамотність. Діти його обожнюють, і всі сьогодні кажуть, що діти весь день плачуть, у деяких просто істерика і психологічна травма. Він говорив: «Я зрозумів, що волонтерство — це, звичайно, класно, але реальну користь країні можна принести тільки на полі бою». Саме тому він залишив цю діяльність і пішов у військо (маючи бронь шкільного вчителя). Більш мотивованих я не зустрічала. Як він прагнув миру своїм учням, як він хотів їх захистити, убезпечити, він хотів залишити їм безпечну квітучу країну", — написала у своєму дописі Аліна Діденко-Красавіна.
Про добровільне рішення вчителя піти на фронт написала і Альона Кравченко:
"Коля — це та людина, яка добровільно пішла у ЗСУ, він мав законні підстави і надалі навчати своїх учнів, але вирішив, що потрібен хлопцям, яким майже два роки допомогав, будучи волонтером. Пам'ятаю нашу розмову у приміщенні ВЛК, як він побоювався, чи все вийде у нього....побоювався не того, що його візьмуть, а навпаки... Приклад, гідний для наслідування".
"Та людина, яка два з половиною роки тому відгукнулась на мої ідеї поїздок на прифронтові території, який, як навіжений, займався волонтерством, коли так багато людей «втомились», викладав дітям хімію у будні, а потім їздив на фронт, привчав дітей до патріотизму, робив з ними збори, я кожного разу, як чула це, думала: та звідки ж в тобі стільки щирості та патріотизму, 27 років, така достойна людина", — зазначила Юлія Забєліна.
З її слів, перед тим, як стало відомо про його загибель, Микола десять днів був не на звʼязку, після того, як пішов на бойове завдання.
