"Я ніколи не думала, що все моє життя поміститься у два рюкзаки. Мій – і дитячий".
Вікторія Кальченко — вчителька-переселенка. До Черкас потрапила через повномасштабне вторгнення. Вдома, на Купʼянщині, понад два десятки років викладала математику і навіть подумати не могла, що починатиме життя наново у незнайомому місті.
У черкаських школах працює 120 переселенців, розповів Суспільному директор департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Богдан Бєлов. Є представники майже всіх тимчасово окупованих територій. Про життя вчителів-переселенців — до Дня працівників освіти.
23 роки викладацької діяльності вчительки математики Вікторії Кальченко перервала повномасштабна війна:
"Мені математика завжди подобалася. Я вже з восьмого класу знала, що буду вчителькою, бо мені подобалася моя вчителька математики. Прийшла ще студенткою працювати в цю професію і досі тут", — розповіла пані Вікторія.
Відновити вчителювання після двох років перерви переселенці із Куп’янського району вдалося у Черкасах:
"Після деокупації так сталося, що ніхто не міг нам допомогти виїхати й ми виїхали з волонтерами. Звичайно, дивитися на те, що було навколо, ми не хотіли. Я ніколи не думала, що все моє життя поміститься у два рюкзаки. Мій – і дитячий".
Сімʼя пані Вікторії в окупації перебувала вісім місяців:
"Переховувалися. Проживали. Я за дітей дуже переживала. Моїй доньці було 20 років, я за неї хвилювалася. Було дуже сумно дивитися на ту всю розруху, де колись ми гуляли, а зараз його немає. Зараз це лінія фронту, село-привид".
Будинок поблизу Куп’янська був її домівкою із народження. Наразі його доля невідома:
"Там немає ні зв’язку, немає навіть у кого запитати. Там — нікого зараз. Коли закінчиться війна, то мені, як людині, що працює, там робити нічого".
Єдине, що стало для неї незмінним – діти:
"Щоб вони розуміли – треба їх любити. Якщо любиш дітей, то і вони тебе пускають до себе".
У черкаських школах нині працює 120 переселенців, розповів директор департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов.
"Це як і педагогічні працівники, тобто вчителі, так і технічні працівники. Спрямованість цих вчителів абсолютно різна і викладають вони різні предмети. Є представники майже всіх тимчасово окупованих територій: і Херсонська, і Запорізька, і Донецька, і Луганська області".
Для вчительки-переселенки Вікторії Кальченко Черкаси стали, як рідні:
"Я з 2022 року жодного разу не відчула в Черкасах, що це якесь чуже місто. Перше, що мені показали — Дніпро. Захід сонця увечері на Дніпрі. І все, я у Дніпро закохалася".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині