На Черкащині три села Шрамківської громади перейменували в межах деколонізації та дерусифікації. Відтак село Кантакузівка отримало нову назву — Мировичі.
Утім людям наразі такі зміни не потрібні, якщо на це немає потреби, пояснив Суспільному голова громади Анатолій Куля.
Постанову про перейменування 328 населених пунктів в межах деколонізації та дерусифікації 19 вересня ухвалила Верховна рада України. Згідно із нею, на Черкащині перейменують десять населених пунктів, серед яких Кантакузівка. Хористка місцевого колективу Любов Ситник живе в цьому селі з народження, тому зміни в назві нині, розповіла, сприймає болісно:
"Ми вік прожили в Кантакузівці, а тепер — Мировичі. Наш вік уже підходить до краю, а дітям оце тоді з усіма цими паперами буде тяганина, треба ж його буде переробляти по-новому все".
19 вересня населений пункт офіційно став Мировичами, але його жителі це питання обговорюють і досі, розповіла директорка будинку культури Ірина Головко.
"Я працюю в центрі села, у нас тут багато гуртків художньої самодіяльності. За моїми спостереженнями, десь 99 відсотків людей не те що проти перейменування, а вважають, що зараз це не на часі", — зазначила вона.
Село входить до складу Шрамківської громади. Голова громади Анатолій Куля пояснив: брати участь в обговоренні нової назви місцеві відмовились, бо з рішенням щодо перейменування не згодні.
Окрім Кантакузівки, додав він, нові назви отримали ще два села громади: Перше Травня та Новомиколаївка стали селами Осавульське та Компанійське.
"Людям наразі нічого не потрібно переоформлювати. Ті, хто будуть щось нове купувати чи продавати, вже матимуть нову адресу, буде нова назва. Це так, як і з перейменуванням вулиць було — в паспорті просто стояла відмітка, що вулиця така-то, людина брала в сільській раді довідку і ця довідка додавалася, та і все", — пояснив пан Анатолій.
Мировичами ця місцевість, вважає історик Анатолій Гелевера, мусила стати ще 344 роки тому, нині ж вона повертає свою історію:
"Перша згадка про наше село належить до 1680 року, коли Переяславський полковник Іван Мирович отримав за службу від російського царя землю над річкою Чумгак і осадив тут хутір. Тоді це була така традиція".
Тоді хутір в офіційних документах назви не мав, аж до 1718 року, коли землі, які належали Мировичам, передали у власність генералу Фомі Кантакузіну.
"Ще така метаморфоза: Іван Мирович вірою і правдою царю служив, загинув, змагаючись зі шведами, і похований у шведському місті Гетеборзі, а от син його, Федір, разом із Мазепою в 1709 році воював проти Петра Першого", — додав історик.
Бережуть культурну спадщину та призвичаюються до змін, зазначила місцева жителька Лариса Тесленко:
"Просто люди ще не звикли як воно називається, говорять і Мироновичі і ще якось так, просто треба час, щоб звикли до нової назви і все".
Та поки вивчають нову назву, додала, називатимуть себе по-звичному — кантакузівцями.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
