У Черкасах 16 вересня "живим коридором" зустріли загиблого захисника Ярослава Стрільця. У 19 років він пішов на фронт добровольцем. До того будував успішну спортивну кар’єру — став дворазовим чемпіоном світу та багаторазовим чемпіоном України з панкратіону.
Воїн був старшим оператором групи морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого, розповіла Суспільному речниця територіального центру комплектування Аліна Кривошея. Загинув у бою 10 вересня.
"Живим коридором" довжиною у квартал із прапорами та квітами — так Ярослава зустрічали "на щиті" у Черкасах.
Однокласник загиблого В’ячеслав Солодуха розповів, яким він був:
"Я знав його з 2014 року. Він був великою людиною, дуже хороброю. Дуже співчуваю родині".
Товариш Ярослава з позивним "Гот" пригадав, як він проводив вишколи, коли приїздив додому на ротацію:
"Він проводив вишколи — для цивільного населення, для «Айдару». Був для нас великим другом, товаришем та наставником. Велика кількість моїх побратимів казали, що після зустрічі з ним отримували натхнення. Деякі хотіли піти в його підрозділ".
Віддати останню шану своєму колишньому студенту прийшов Ігор Золотарьов:
"Коли почалася війна, він одним із перших добровольцем пішов на фронт. Потім приїхав захищати дипломний проєкт. Він загинув, рятуючи побратимів".
Проститися із другом свого сина прийшла Віта Смілянець.
"Ярослав з моїм сином дуже близькі друзі. На жаль, Діма не зміг приїхати, не відпустили, бо теж військовий. А Ярослав — дуже світла та чуйна дитина. 21 рік, але це ще дитина", — розповіла Віта Смілянець.
У десять років Ярослав прийшов на своє перше тренування з панкратіону — це такий вид бойового мистецтва. Тоді мріяв стати сильнішим і дати здачі своїм шкільним кривдникам. Заради цього щодня їздив на тренування сільською маршруткою до Черкас. Про це сам розказував журналістам Суспільного два роки тому, після того, як здобув світове чемпіонство.
Тренер Ігор Дмитраш довгі роки супроводжував всюди свого чемпіона, а нині провів в останню путь.
"Ця дитина коли прийшла, то нічим не відрізнялася від інших. Він був повненьким та життєрадісним. Але своєю наполегливістю та працею, стараннями в залі — почав перемагати. Спочатку на обласному рівні, пізніше на чемпіонатах України. А потім були чемпіонати світу", — розповів він.
Ярослав доєднався до війська із перших днів повномасштабної війни. Тоді йому було 19 років. Рішення воювати було безкомпромісним, додав Ігор Дмитраш.
Попрощатися із Ярославом Стрільцем приїхали кілька сотень спортсменів з усієї України, розповів друг родини Дмитро Шевельов:
"Ярік завжди, якщо і падав на змаганнях, то підіймався на рахунок один-два. Сьогодні той день, коли відрахували десять, а він вже не підніметься. Йому навічно 21 рік. Ми всі повинні памʼятати, якою ціною здобувається незалежність".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
