У Черкасах 19 липня відкрили виставку "Україна в Антарктиці: дослідження та незламність". Серед експонатів є костюм полярників, антарктичні артефакти та фото. Відвідати її черкасці зможуть протягом місяця у Центрі надання адміністративних послуг.
Присвятили виставку річниці підписання меморандуму про передачу Україні від Великої Британії станції "Фарадей", яка нині має назву "Академік Вернадський". Це відбулося 20 липня 1995 року, повідомив Суспільному директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Полярник Володимир Харпач розповів, що костюми полярників витримують вітри та морози Антарктики, які можуть досягати 27 градусів морозу. До станції "Академік Вернадський" він їздить із 2006 року в інженерно-технічному складі. Окрім снігу та холоду пригадав змагання на станції:
"Те, що запамʼяталося найбільше, – це коли середина зими, а це 21 червня, і всілякі змагання проходять: футбол, теніс, пінг-понг, більярд, шахи".
Метою щорічних експедицій є наукові дослідження. В результаті однією здобули, зокрема, камінь з базальту.
"На такому камені — наша станція, наш острів Галіндез", — пояснив Володимир Харпач.
Мрією дитинства назвав роботу на Антарктиці полярник Микола Старинець. Вона здійснилася вісім років тому. Відтоді за плечима вісім антарктичних експедицій і чотири арктичних. Брав участь у будівництві бака для зберігання палива.
"Там ми будували бак. Полярники, які там були, для нас сніг очищали. Але вони очистили і завалило. Коли ми приїхали, то очистили те місце і побудували", — поділився Микола Старинець.
Пан Олександр – полярний метеоролог. У всіх експедиціях досліджує клімат Антарктики. З його слів, найнижча зафіксована температура там досягала 43,3 градуса за Цельсієм:
"Висота снігового покриву випадає до трьох з половиною — чотирьох метрів. Є висота, де і глибше замітає, а так фіксуємо кожного ранку, як змінюється висота снігового покриву. Може нічого не бути, а може і чотири метри".
Усі спогади експедицій показали у виставці "Українська Антарктида: дослідження та незламність". Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий пояснив, що попри повномасштабну війну в нашій країні, полярники допомагають світу боротися з екологічними проблемами:
"Ми фактично змушені жити у двох різних реальностях. В одній ми живемо у 21 столітті та робимо глобальну світову науку. Ми є частиною того сучасного глобального світу, яка бореться з кліматичними змінами. Тому показуємо нашу українську Антарктиду, показуємо найвіддаленіший форпост нашої країни, який за 15 тисяч кілометрів. Там вже 30 років працюють українці, зокрема, і черкащани".
Подружки Олена та Крістіна вирішили на власні очі у світлинах та речах побачити життя на Антарктиці.
"Мені дуже хотілося і на презентацію, і, власне, подивитись на фотографії. До того ж я нещодавно почала читати книгу Кідрука, яка називається «Колонія» — про майбутнє, яке починається з експедиції. Тому мені дуже цікава ця тема", — розповіла Олена Постригань.
Крістіна Мелещенко розповіла, що прийшла на виставку, адже для неї — це цікаво та важливо:
"Я цікавлюся астрофізикою. І для мене якраз ці питання — того ж самого цвітіння водоростей або обладнання, яке роблять експедитори. Тому дуже важливо дізнатися про це".
На цих світлинах, які представлені на виставці, як розповів Євген Дикий, ті, завдяки кому вони можуть працювати в Антарктиді. Ці чоловіки змінили екіпіровку полярника на "піксель":
"Власне тримають оцю тонку червону лінію між нами й абсолютним злом. Вони дають нам можливість і робити виставки, і працювати в Антарктиді. Нині на фронті 24 українських полярники, тоді як взимку на станції — 14", — повідомив Євген Дикий.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
