Ватутіне та Катеринопіль, що на Черкащині, отримають нові назви. Відповідні процедури на місцях пройдені, на черзі розгляд у Верховній Раді.
Про це Суспільному розповів голова експертної комісії щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку при Українському інституті національної пам’яті Віктор Брехуненко.
Замість Катеринополя — Калинопіль, замість Ватутіного — Багачеве. Зміни ініціює Інститут національної пам’яті у межах деколонізації топонімії фахівці профільної комісії подали свої пропозиції до Верховної Ради. За словами пана Віктора, у переліку майже дві сотні сіл, селищ та міст по всій Україні. Проте на місцях далеко не всі підтримують такі зміни.
Катеринопіль — це не про російську імператрицю?
Катеринопіль. Свою малу батьківщину місцеві називають краєм хліба, квітів і добра. Зміну цієї назви не підтримала четверта частина населення, каже селищний голова Володимир Коваленко.
"В ми запропонували жителям, щоб вони запропонували альтернативні назви. Внесли 12, які найбільше набрали голосів. А потім – третій етап – саме голосування"
На голосування зі слів Володимира Коваленка, потрапили: Калинопіль, Тікич, Щасливе, Квітодар, Калниболота, Європейське, Тікичанське, Клинівець, Урожайне і Містечко.
"1387 жителів проголосували за те, щоб залишити Катеринопіль і близько 40 людей проголосували за Калинопіль. Це набрало друге місце
Дискусії з цього приводу тривають і після того, як всі офіційні процедури вже позаду, додав місцевий житель Володимир Шаповал.
"Якимсь чудом виринає в Києві якийсь інститут якоїсь пам’яті. Уписав якийсь дядя за ціле селище таке красиве, таке цвітуще".
Місцевий житель Анатолій Заболотний додав, що вважає цю процедуру витратною:
"Воно тягне за собою зміни в документах статутних, печатки, штампи, вивіски. Це на стільки буде затратно і тому, на мою думку, тому робити це в нинішній скрутний час робити цього точно не потрібно".
Місцевий житель Павло Рябов вважає, що думка людей має бути врахована:
"Згідно з нашою рідною Конституцією, має враховуватися думка народу, бо народ є джерелом лади. А органи влади мають тільки делеговані повноваження від цього народу, відповідно, мають прислухатися до думки цього народу".
Історична назва Катеринополя — Калниболото. Перша письмова згадка про нього датована 1545 роком. За 250 років потому у складі правобережних українських територій Калниболото відійшло до Російської імперії та отримало нову назву — Катеринопіль, розповів історик Павло Фартух.
"З давніх давен в Катеринополі існувала легенда про Катерину II, в честь якої перейменували назву Калниболото на Катеринопіль. Це повʼязано із її подорожжю до Криму. Ми, вчителі історії, дослідили подорож Катерини II. У 1787 році з Петербурга каретами вони доїхали до Києва, а потім сіли на кораблі та далі по Дніпру вони поїхали на південь України. Вони робили зупинку в Каневі, Черкасах, Кременчуці. А в Катеринополі вони не були".
У центрі Катеринополя у назві річки збережена автентична назва населеного пункту. Якщо вірити Вікіпедії, то назва пішла від козака Калниболотка, який був не лише відважним воїном, а й організатором і господарем, певно, і політиком, аби заслужити такого права і назви.
Історик Василь Коваленко вважає, що назва містечка ніяк не пов'язана з російською імператрицею:
"Ми, звичайно, пишаємося, що Калниболото мало свою героїчну козацьку історію. На Запорізькій січі був Калниболотський курінь. Але нині ми живемо в Катеринополі. І не пов’язуємо цю назву із Катериною II тому, що немає ніяких указів, підстав, нічого".
За десяток кілометрів від Катеринополя розташоване ще одне місто — Ватутіне. Воно також у черзі на перейменування. Дорожного вказівника із назвою нині тут немає: зняли ще на початку повномасштабного вторгнення. Нині ж не встановлюють, бо скоро місто матиме нову назву. З такою ініціативою у квітні 2022 року виступив міський голова Олександр Заборовець.
"Так, бо 24 лютого назавжди відокремило нас від Росії. І все, що пов’язане із Росією, повинне бути забуте".
Інших назв Ватутіне не мало. Це і є його початкова назва. Її отримало на честь радянського полководця Миколи Ватутіна, війська якого відвойовували Звенигородський район у 1944 році, розповів пан Олександр.
"Місто наймолодше в Україні. Всього 77 років буде в цьому році. Місто було засноване в чистому полі, на родовищі Юрківського басейну бурого вугілля, і заселене. Тобто не було прив’язки до села, яке б було на цьому місці. Єдине, тут проходила залізнична колія співзвучна із майбутньою назвою міста — Багачеве".
За словами Олександра Заборовця, зупинилися на цій назві, пройшовши перепони і супротив населення.
Місцева жителька пані Леся не охоча до нової назви:
"Багачеве це звучить трішки як село. Є село Блакитні Озера недалеко, можна було його і так якось назвати, думаю, багатьом би сподобалось".
Місцева жителька пані Олена вважає рішення правильним:
"Ви знаєте, нехай буде Богачеве. Не будем ми росіянам потакать".
Утім пані Анастасія думає, що нині перейменування не на часі:
"На цей момент— цього не потрібно робити, краще ці гроші витратити на ЗСУ, ніж на перейменування міста".
Людям запропонували подати власні варіанти, а потім шляхом голосування визначити переможця, розповідає секретар Ватутінської міської ради Алла Чорнобай. Загалом зібрали 78 варіантів нових назв для міста. У трійку лідерів увійшли: Благовісне, Добродар і Європейське.
"У вересні 475 людей взяли участь в голосуванні, на жаль, дуже низький рівень активності громади. Більшість, 206 голосів, обрали Багачеве. Як результат, в грудні на сесії прийняте рішення про порушення клопотання перед Черкаською обласною радою про перейменування міста. Ми чекаємо на рішення Верховної Ради. Це вже як результат", – пояснила Алла Чорнобай.
Рішення на місцях громади мали ухвалити до кінця січня 2024 року. Ті, хто не вклався до дедлайну, — отримають ту назву, яку обере Український інститут національної пам’яті, пояснив процедуру голова експертної комісії при цій установі Віктор Брехуненко.
"І до липня Верховна рада має ухвалити всі рішення і в Україні, в ідеалі, не повинно залишитися російської імперської спадщини в топоніміці. —
Так Віктор Брехуненко відповідає на закиди, що "перейменування зараз не на часі". Інший закид — "гроші, які підуть на перейменування, мають витрачатися на дійсно важливі речі", експерт інституту національної пам’яті теж пояснює:
"Ці всі страшилки, що треба величезні кошти, залякування людей, що потрібно всі документи змінювати — це російська пропаганда. Досвід показав: пересічну людину це не зачіпає, нікому не треба бігти, а в місцевій раді знайдуться кошти, щоб зробити новий бланк, нову печатку. Це надзвичайно дрібні кошти".
Благодатне — колись Чапаєвка
Під Черкасами розташоване село Благодатне. Благодатним воно стало вісім років тому. До того, із 1923 — було Чапаєвкою. Таку назву селу дали більшовики, бо у 1920 році, повертаючись із польського фронту тут ставали на відпочинок полки Чапаєвської дивізії. Комісію з перейменування Чапаєвки очолив місцевий житель — історик Григорій Голиш. Топонімію рідного краю досліджував фундаментально. Свої праці видав друком. Односельцям, каже Григорій Голиш, запропонував вісім варіантів назв, але після засідання місцевої топонімічної комісії у переліку їх лишилося пʼять.
"Від Богушкової Слобідки через Чапаєвку до Благодатного. Отака метаморфоза у назві. От, наприклад, не Богушкова Слобідка, бо цей апелятив важкий був у вживанні: богушкослобідчани, а Богушкове. Потім такі тривіальні Дніпровське, Сонцесяйне. Дуже хотів, щоб було Богушкове. Але на перше місце вийшло Благодатне, із великим відривом".
Разом із назвою села почали перейменовувати вулиці. Цей процес триває і досі, додав сільський староста Дмитро Шевченко:
"Була Леніна — стала Визволення, була Гайдара — стала Дніпровська, лесі Українки — колишня Пархоменка. І кожен громадянин може за необхідності прийти і взяти витяг про реєстрацію вже з нової назви вулиці. Це все робиться швидко в приміщенні старостату і людині нікуди не потрібно їздити".
Те саме, додав Дмитро Шевченко, стосувалося і перейменування села:
"Якщо вони хочуть отримати у нас довідку про зареєстрованих осіб, або витяг. Ця довідка є абсолютно безоплатна. Вони приходять в приміщення старостату і отримують цю довідку. Якщо люди хочуть щось дарувати, продавати, то там оплата йде за послуги, які надає ЦНАП чи нотаріус".
Коли Чапаєвка стала Благодатним, Дмитро Шевченко ще не був сільським старостою. Проте, пригадав, що чимало місцевих були проти перейменування. Та зрештою всі звикли.
"Чи змінилося щось коли змінилася назва? Я вважаю, що не від назви залежить, а залежить від людей, які тут проживають, від бажання щось змінювати".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
