Зберегти фрукти в саду — фахівці розповіли, як боротися з яблуневою плодожеркою

Яблуня і яблунева плодожерка. Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області

На Черкащині розпочався літ метеликів яблуневої плодожерки, яка шкодить плодам фруктів. Проти цих шкідників є спеціальні препарати, однак використовувати їх у межах та за межами населених пунктів можна лише у певні години.

Про це Суспільному розповіла фахівчиня відділу фітосанітарного аналізу Черкаської обласної фітосанітарної лабораторії Оксана Бондаренко.

За словами фахівчині, яблунева плодожерка — це метелик у розмаху крил 15-20 міліметрів. Яйця у неї плескуваті, округлі, до одного міліметра діаметром, молочно-білі, напівпрозорі, нагадують краплину воску.

"Зимують дорослі гусениці у щільних павутинних коконах у різних місцях (щілини кори, плодосховища, рослинні рештки тощо). Навесні, при середньодобовій температурі вище десяти градусів, гусениці тривалий період заляльковуються. Метелики вилітають через два-три тижні після заляльковування і звичайно початок їх вильоту збігається з кінцем цвітіння яблуні. Загальний літ метеликів триває півтора-два місяці з неоднаковою інтенсивністю. Метелики потребують додаткового живлення, яке часто задовольняють краплинною вологою. Статево зрілими вони стають через два-три дні".

Середня плодючість самок першого покоління в Україні становить 55 яєць. Розвивається плодожерка в одному-трьох поколіннях, тож шкодити у саду може практично протягом усього літа.

Пані Тетяна живе у приватному будинку, біля кого має садок.

"Яблуні, груші, алича, слива — мені здається вона їсть усе, що бачить. Не можу позбутися їх усе літо, постійно з'являються нові", — розповіла вона.

Її сусідка Ольга теж бачила результати "роботи" плодожерки на своєму обійсті. Там вона вирощує здебільшого карликові дерева. Пояснила чому:

"Карликові, колоновидні. Раніше у нас росли дві великі яблуні і вишня. Нещодавно позрізали, натомість вирішила посадити дерева, які не ростуть великими. Ми пробували обприскувати їх, то це дуже зручно, не треба тягнутися хтозна-куди, щоб дістати. Коли дерево високе, зробити це якісно практично неможливо. Та і обрізати її легше".

У відділі захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області зазначили, що обмежують чисельність метеликів застосуванням феромонних пасток і харчових пасток — приманок, наповнених солодкою рідиною (квас, компот, сік тощо) з додаванням дріжджів. Їх розвішують усередині крони дерев з західної сторони так, щоб торцеві частини були звернені в напрямку основних вітрів на висоті ¾ крони. Пастки приманки розміщують біля дерев.

"Обробіток інсектицидами проводять при відродженні гусениць. Для обробітку в приватному секторі від гусені яблуневої плодожерки застосовують інсектициди: Альтекс, КЕ - 2-3 мл/6-10 літрів води, Ампліго, ФК – 4 мл / 10 л води, Антигусінь, КС - 4 мл / 10л води, Бомбардир, в.г. – 0,7 г / 10 л води, Карате Зеон, мк.с – 4 мл / 10 л води, Матч, к.е. – 8 мл /5 л води, Прованто Максі, ВГ – 0,7 г / 10 л води, Проклейм, РГ - 3 г/10 л води, Рімон КЕ – 6 мл/10 л води, Рубус Протект, ВГ - 0,7 г/10 л води, Тор, КС – 4 мл / 10 л води та інші інсектициди згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", – додали в управлінні.

Варто пам'ятати, застосування пестицидів в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 7:00, а за межами населеного пункту всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до десятої) і вечірні (18:00-22:00) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. При швидкості вітру понад 4 метри за секунду обприскування не допускається.

Не менш як за дві доби про час та місце проведення обробітків необхідно обов'язково попереджувати голів ОТГ, старост сіл і селищ, населення села та пасічників.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил та правил особистої гігієни.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині