У Черкасах випустили у природу 14 врятованих кажанів. Вони зимували у холодильнику волонтерки протягом трьох місяців.
Таку кількість кажанів на Черкащині випускають у природу вперше, розповіла Суспільному волонтерка Марина Радевич.
Саме у її холодильнику перезимували врятовані кажани:
"При температурі від чотирьох до восьми градусів вони в мене зимують у лотках. Колись там були овочі, а тепер у мене зимують кажанчики", — пояснила волонтерка.
Нині пані Марина опікується лісовим кажаном. За її словами, у місті вони не водяться. Тварину, яку реабілітує волонтерка, привезли з Донеччини.
"Нормальна вага для такого виду кажанів чотири грами. До мене тварина потрапила з вагою два грами. Мені його привіз військовий з Донеччини, який побачив що є кажан, але потім кілька днів не міг його знайти. І пороли дивани, і шукали з тепловізором цю мишку, а потім знайшли й віддали мені".
Марини Радевич — єдина представниця українського центру реабілітації рукокрилих в Черкаській області.
"Моє волонтерство випадково сталося, я забрала в дитини кажана і зрозуміла, що тварина потребує допомоги, бо він був дуже худий і потім я зрозуміла, що це цікаво".
До неї в дім кажани потрапляють із різних міст. На перетримці вона готує їх до весняного випуску та намагається годувати так, як би це відбувалося в природі.
"Зазвичай годівля кажана відбувається один раз на добу у вечірній час. Для випуску бажано, щоб вага кажана для вечірниці рудої 25 грамів, для пізнього кажана бажано 22 грами, нетопир має бути хоча б чотири грами, бажано п'ять, а нетопир Кюля має бути хоча б грамів шість".
Волонтерка розповіла, що великі види, тобто вечірницю, годує зофобасом, а маленькі — мучняком або тарганами. Щоб нагодувати всіх підопічних, пані Марина витрачає від трьох до чотирьох годин.
"Кажана перегодувати неможливо. Зазвичай вони наїлися і сплять".
У 2024 році у неї зимувало двадцять червонокнижних кажанів. Випускали у природу їх вперше.
"Мені радісно, тому що вони нарешті можуть полетіти, в мене є там дівчатка, які можуть бути потенційно вагітними й будуть народжувати малюків і краще, щоб вони народжувалися на волі".
Випустити кажана, якого знайшли взимку, прийшли Світлана Фіалковська та її донька Вікторія.
"Ми з донею йшли лікувати очі, підходимо до клініки. А в калюжці лежало якесь створіння дивне, коричневе і мокре, то ми вирішили його перевірити, а воно дихає. Ми його привезли додому. Він такий м’якесенький, ніжнесенький, крильця такі оксамитові, посадили на ручку він сидів і дивився на нас".
Пізніше вони звернулися до українського центру реабілітації рукокрилих та віддали їм кажана:
"Привезли, віддали, були щасливі до крику, що знайшли маму".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
