Цибуля, яку їдять ведмеді після сплячки: чому на Черкащині цю рослину потрібно охороняти

Ексклюзивно
Цибуля, яку їдять ведмеді: як на Черкащині намагаються її зберегти і навіщо — пояснення науковиці. Київський еколого-культурний центр

Цибуля ведмежа, або черемша — цю рослину людство використовує як лікарську та овочеву понад сім тисяч років. На Черкащині створюють заповідники для її збереження оскільки вона занесена до Червоної книги як неоцінений вид та перебуває на межі зникнення.

Чому рослина потребує нашого захисту, Суспільному розповіла кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Осипенко.

За словами науковиці, цибуля ведмежа, або черемша, відома також під назвами — часник ведмежий, левурда, дикий часник, колба, чензелі.

"Існує версія, що свою назву рослина отримала за те, що нею, як першою зеленню ласують ведмеді після зимової сплячки. Їдять її й дикі кабани. А от, якщо корова раптом з’їсть таку рослину, то молоко буде мати часниковий присмак і навіть змінить колір", — розповіла науковиця.

З її слів, ця рослина занесена до Червоної книги України в статусі неоцінений вид, тобто як не вивчений остаточно і може бути перенесеним до статусу таких, що зникають.

"Фактично це межа між тими видами, що зникають, і поширеними. Черемша зростає в широколистяних та мішаних лісах, в балках, низинах — там, де досить волого та надає перевагу багатим гумусом свіжим та вологим некислим ґрунтам".

Причиною зміни чисельності черемші, пояснила пані Вікторія, є вузька еколого-ценотична амплітуда, внаслідок чого вид вразливий до дій людської діяльності — суцільні рубки лісів, осушувальна меліорація, зрізання листків та витоптування рослин в процесі заготівлі як харчової та лікарської сировини завдають шкоди рослинам. Відтак місця її зростання потребують захисту. У Черкаській області найбільші площі цибулі ведмежої охороняються в Канівському природному заповіднику та Національному природному парку "Холодний Яр". Нещодавно, за інформацією Київського еколого-культурного центру, екологи знайшли яр біля села Тимошівка на Камʼянщині і планують створити там заказник.

Як пояснила науковиця, відновлення та розмноження черемші — довготривалий процес.

"У природних популяціях насіння, яке розповсюджують мурахи, починає сходити на другий-третій рік, а перші їстівні листки сформуються приблизно на третій рік. Квітконос сформується ще через декілька років, коли рослина зміцніє. Черемша гарно розмножується вегетативно, утворюючи клони з дочірніх цибулин, проте масова заготівля її надземної частини не дає можливості накопичити достатню кількість запасних речовин під землею, щоб в наступному році розвинути повноцінні листки завдовжки до 40-45 см".

Ця рослина має не лише харчову цінність — черемша також лікарська, декоративна та медодайна рослина.

"Цю рослину людство використовує як лікарську та овочеву більш ніж сім тисяч років. Черемша містить в своєму складі вітаміни В1, В3, В6, В9, А, С, Е, РР, макро- та мікроелементи: залізо, калій, кальцій, сірку, фтор, марганець, селен, мідь, йод, цинк, а також аліїн, який є природною складовою свіжого часнику, фітонциди — природні антисептики, лізоцим — фермент, що руйнує стінку бактеріальної клітини та ефірну олію з часниковим запахом".

Досить широко черемшу вживають в Німеччині, Чехії, Великій Британії, додала пані Вікторія.

"У Німеччині печуть пироги, хліб із ведмежою цибулею та виготовляють соуси. В Болгарії черемшу називають «самардала» та вживають її в їжу у вигляді сухої спеції. В минулі століття багато народів використовували цю рослину для захисту від таких небезпечних захворювань, як чума та холера".

Київський еколого-культурний центр

Як виростити черемшу на присадибній ділянці

За словами Вікторії Осипенко, черемшу вирощують як культурну рослину на присадибних ділянках.

"Враховуючи тіневитривалість левурди, найкращим місцем для її вирощування буде садок — під кронами плодових дерев. Ґрунт там має достатньо поживних речовин, а коренева система черемші неглибока з контрактильними коренями, які в несприятливий період «затягують» цибулину глибше в землю", — розповіла науковиця.

Також під посадку черемші не потрібно робити спеціальної грядки, бо з часом вона розростеться та буде шляхом виділення певних хімічних речовин пригнічувати розвиток сусідніх рослин.

"Зверніть увагу на індикатори багатих ґрунтів, рослини-нітрофіли, такі, як всім відомі кропива дводомна, глуха кропива плямиста, яглиця звичайна, підмаренник чіпкий, розхідник звичайний, малина. Саме в цих місцях можна посіяти левурду. Тобто, бажано її вирощувати не як культурну, а як напівдикорослу рослину. Також потрібно не забувати поливати рослину в період посушливої погоди".

Нагадаємо за інформацією Держекоінспекції Центрального округу, згідно з чинним законодавством, за незаконне придбання та збут квітів, які занесені до Червоної книги України, передбачено штраф — від 1 700 до 3 655 гривень з конфіскацією рослин.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині