Велика вода на Черкащині: пік повені ще чекають

Ексклюзивно

На Черкащині, за прогнозами українського Гідрометцентру, пік водопілля чекають у першу декаду квітня. Кожного року розлив річок триває із лютого по червень.

У квітні 2023 року через високий рівень води в області підтопило 153 двори та 477 гектарів полів і лісів.

У верхів’ї Кременчуцького водосховища як лівий берег, так і правий там, де села Пекарі, Межиріч, Хрещатик, вода буде прибувати та розливатиметься на пониженні форм рельєфу прибережної території. Проте це відбуватиметься контрольовано через скид води з Канівської ГЕС, розповів Суспільному начальник обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

Місцева жителька Наталія Віштака із села Прохорівка, яке розташоване біля Дніпра щодня виходить на берег, аби поглянути, чи не підвищився рівень води. Нині там залишок від торішніх загороджень — лінія мішків з піском:

"Зараз нормально. Увечері та вночі вода дуже підіймається, а потім скидають і її немає. Удома собі теж пісок згребли, зробили собі щось схоже на "хати", щоб вода туди не йшла. Але ґрунтові води завжди будуть. Бо минулого року вода доходила до самих будинків, ще б трішки, і вже в хаті була б. Але в цьому році добре, бо якось вони вже регулюють Канівську ГЕС і, мабуть, такого вже не буде".

Коли почалося повномасштабне вторгнення пані Наталя приїхала разом з чоловіком на свою батьківщину, сподівалися, що там знайдуть спокій. Проте торік вода затопила їхнє подвірʼя.

"Дуже багато води було, автівку затопило. Там у сусідів тин зламався і упав, бо підмило. Дерево теж упало. Вода доходила аж до колодязя", — згадала.

Саджати щось на городі не поспішає, бо вже знає, що можуть бути втрати, наприклад, тоді був часник та увесь згнив. Тому цьогоріч висаджуватиме все не раніше травня:

"Тоді все пропало, бо була вода та карасі плавали. Так навіщо його садити? Хвилююся, бо буде знову таке. У мене город маленький, одна сотка, тут завжди саджу помідори, огірки, кабачки, гарбузи, проте без картоплі".

Хоч таких підтоплень, як торік пані Наталія не пам’ятає. Та нині готується до будь-яких подій.

"Як тільки, то ми зразу автівку поставимо повище. Так і буде, бо що ж робити, це ж природа. Нічого не зробиш. Але ми слухаємо кожного дня та йдемо дивитися на річку. Думаємо, що не буде такого і надіємося, що все буде гаразд".

Місцева жителька показує, де було минулорічне підтоплення.

"У 1965 та 1970 роках було багато води"

У селі Келеберда нині підтоплені луги. Пані Надія біля свого подвір’я торгує яйцями, картоплею та буряками. Її будинок розташований вище річки, тому підтоплення торік оминуло. Але за свої 78 років розповіла про інші випадки:

"Було два рази. У 1965 та 1970 роках було багато води. Одного року, хоч в дворі не було, проте дорогу затопило: до дривітні дійшло. І все. А в інший рік, то багато води було, навіть в погребі. в 1970 році вода була в хаті під підлогою. То човном приставали до будинку. Ото все у воді було".

Що робити, якщо раптом вода дійде і до її будинку, пані Надія не знає.

"Що вже буде, то буде. Я ж не спиню воду. Тут за війну переживаєш. У мене онука забрали, то це вже восьмий місяць, як зник безвісти", — поділилася.

Пані Надія розповіла про паводки.

Скидати дозовано воду почали ще із середини лютого, розповіла староста Прохорівського старостинського округу Наталія Сквиря. Тому про будь-які зміни відразу попереджають місцевих жителів:

"Думаємо, що ми так і закінчимо весну без підтоплень, що люди зможуть дістатися і до магазину, і до аптек і виїхати можна буде. Тож цей рік у нас не така критична ситуація, як торік. Бо тоді в Прохорівці вода прийшла дуже раптово і було підтоплення, забори попадали. За дві доби піднявся такий рівень, що перелило все".

За її словами, в селі підтоплюється ліва і права сторони, бо низина. І виходить, що тоді у людей городи "плавають". Проте цього року такого немає.

Та є місця, де вода у селі Сушки тримається щовесни, тому місцеві вже звикли до цього, зазначила Наталія Сквиря:

"У нас низина до Дніпра, тут річка Оріховка до якої лишається 500 метрів. Таким чином виходить рукав, який йде до каналу в центр села і там по відведеннях підіймається рівень води. Після того вона потрохи де-не-де розливається. Але це контрольовано. Ми вже давно тут живемо, тому звикли. І вода в нас увесь час є. Лише ті, хто побудувався на заболочених територіях мають з цим проблеми. Але вони будувалися з дозволами, тому нашої вини немає, як і станцій, які скидають воду. Тому, що тут вона була завжди ця прибуткова вода".

Рівень води в межах норми

Ситуація в Ліплявській громаді нині контрольована, розповів начальник відділу земельних відносин Володимир Миненко:

"У нас відмітка по рівню Дніпра 82,50, а торік була в межах 83,40 – 83,50. Тобто на метр більша. Нині все добре, стабільно. Водопілля як такого нема, вода сходить. З минулого року громада зробила висновки: берег, де вода виходила з річки Дніпро укріпили земляними дамбами або земляними насипами, чи мішками з піском".

У 2023 році їм повідомили про надзвичайну ситуацію, коли вже почало підтоплювати господарства. Тому люди мають бути готовими до будь-яких змін щодня.

"Нас попереджає ДСНС та Укргідроенерго. Вони надають інформацію, а ми вже інформуємо населення через наші сайти або фейсбук, щоб люди були готові до можливих підтоплень. Додатково ми також перевіряємо та дивимось навіть у колодязях, там де люди беруть воду: вода додалася чи залишилася на тому ж рівні", — додав Володимир Миненко.

Валентина Бузоверя 36 років проживає в селі Межиріч. Проблеми із підтопленням мають щовесни. Минулого року, за її словами, там, де вирощувала ягоди — плавали лебеді:

"Було поле з пшеницею, то того року в там один клаптик пшениці лишився, а так, то вся пропала. Після того як вода зійшла, то все поле стояло руде. Оскільки ми в низині Дніпра, то в нас йде перше підтоплення. Якщо маємо тут повно води, то тоді на тому боці — вона виходитиме із Росави. Коли сталося підтоплення, то люди користувалися човнами".

Вода торік довго не сходила, тому довелося саджати городину вже в червні, розповіла пані Валентина. Та нині сподівається, що ситуація буде інакша, бо вже має на цю ділянку плани:

"Посадимо гарбузи. А тут будемо сіяти сою. Також городину: помідори, огірки, капусту та перець, там, за ставком, бо вологи більше".

Підтоплені земельні угіддя.

Та радіє, що попри воду, вже зійшов посаджений восени часник і цибуля:

"Часника я купила п'ять кілограмів, посадила і цибулі так само, тої голландської, яка гарна та солодка. Будемо надітися на краще, бо навіть не думали, що цьогоріч буде затоплення. Проте ніяк не убережешся, якщо воно йде. Навіть якщо насип зробиш, то вода підійде".

За словами керівника обласної військової адміністрації Ігоря Табурця, у першу чергу підтоплення пов'язані з саме війною.

— розповів Ігор Табурець.

Місця для евакуації є

Нині у селі Хрещатик, яке розташоване на березі двох річок – Дніпро та Рось, рівень води щодня змінюється та інколи підтоплює дорогу. А торік водопілля в Мошнівській громаді розпочалося 10 квітня. Тоді підтопило 20 будинків та прилеглі господарства. Переміщатися можна було лише човном або спецтехнікою, а рівень води сягав до півтора метра, розповів голова громади Богдан Шкарбута. Тоді евакуювали чотирьох місцевих жителів, з них – одну дитину, а також домашніх тварин. Цьогоріч ситуація контрольована та в разі чого підготовлені місця для евакуації. Водному із медичних закладів облаштували дві палати:

"Нині в нас є десять місць є, де можемо забезпечити повністю харчуванням, теплом та всім необхідним, щоб можна було тимчасово проживати. За необхідності є вільні ліжко-місця, тому у визначеному порядку кількість місць буде збільшена".

Підготовлені місця у разі підтоплення для евакуйованих людей.

Начальник відділу цивільного захисту Мошнівської громади Володимир Мирошниченко повідомив, що рівень води буде підійматися і надалі до середини квітня, як мінімум.

"Тому підтримується постійний зв’язок з жителями тих можливих зон підтоплень територій в селі Хрещатик. Ведеться роз’яснювальна робота, завозилися продукти. Наприклад, декілька днів фактично було підтоплення будинків двох вулиць у цьому селі".

Зі слів доцентки кафедри екології Черкаського державного технологічного університету, екологині Наталії Свояк, люди мають бути готові до будь-яких ситуацій, особливо ті, хто живе близько до водойми.

"Водопілля — це природній весняний процес, який відбувається в березні-квітні. Опади, які випали в зимовий період, тануть. Останні два роки був особливо підвищений рівень атмосферних опадів, цьому спонукала тепла зима. Торік взагалі ми спостерігали найбільше водопілля за останні 50 років, було підтоплено дев'ять областей. Сподіваюся що все ж таки такого великого підйому води не буде, як тоді", — зазначила екологиня.

Що прогнозують у квітні

За словами начальника обласного гідрометцентру Віталія Постриганя, нинішні погодні умови зими були малосприятливими для формування вираженого водопілля малих і середніх річок Черкаської області:

"У нас не було снігового покриву та глибокого промерзання ґрунту в нас не було. Тому на лише на окремих ділянках малих і середніх річок, таких як Золотоношка, Супій, Тясмин, Гнилий Тікич, ми спостерігаємо, що вода розлилася на заплавні території незначної площі. Це нормальне явище, тому що заплавна територія це частина річки. У верхів’ї Кременчуцького водосховища як лівий берег, так і правий там, де села Пекарі, Межиріч, Хрещатик, вода буде прибувати та розливатиметься на пониженні форм рельєфу прибережної території. Говорити про те, що є загроза підтопленню житлові забудови або інфраструктурним об’єктам не варто. Тому що відбувається скид з Канівської ГЕС і цей процес є контрольованим".

"Водопілля взагалі відбувається впродовж лютого і аж до червня. – і пік водопілля за прогнозами українського Гідрометцентру прогнозований на першу декаду квітня".

Річка у весняний період.

У 2023 році через весняне водопілля на Черкащині, у квітні підтопило 153 двори та 477 гектарів полів і лісів. Основна причина, зі слів керівника обласної військової адміністрації Ігоря Табурця, – невідрегульоване скидання рівня води перед весняними паводками.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині