У Черкасах 18 березня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зустрівся з родичами військовополонених та зниклих безвісти. Він відповів на питання, які турбують родичів захисників, та озвучив статистику щодо звільнених з полону.
Зокрема, за словами омбудсмана, коли росіяни відмовляються повертати когось із полону, то ніколи не пояснюють чому.
Зі слів Дмитра Лубінця, в Україні діє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який займається, зокрема, і питанням повернення додому полонених:
"За час діяльності штабу вдалося повернути з російського полону 3 135 військовополонених, із яких 147 — це цивільні заручники. Чи це великий результат? Напевне, для 3 135 українських сімей це величезний результат. Для всіх решти він ще неефективний. Наше завдання — звільнити абсолютно всіх з російського полону".
Існує реєстр військовополонених, додав омбудсман:
"Всіх, щодо кого звернулися родичі, ми записуємо в реєстр. Цей реєстр ми використовуємо при спілкуванні з російської стороною. Регулярно надсилаємо їм великі списки, в різних варіаціях. Когось підтверджують і повертають, а когось не повертають без жодних пояснень. Ще жодного разу нам не пояснили, чому когось не хочуть повернути".
Наразі відомо про військових та цивільних, які знаходяться в полоні ще з 2014 року. Щодо них теж тривають перемовини.
Загиблих та важкопоранених, зі слів Дмитра Лубінця, повинні повертати у порядку репатріації. Це має відбуватися поза межами обміну, згідно із Женевськими конвенціями. Однак іноді навіть поранених, які вже довгий час знаходяться у тяжкому стані, росіяни віддавати не хочуть. Причину, знову таки, не пояснюють.
До процесу звільнення військовополонених залучають і треті країни, додав омбудсман:
"Зокрема, наразі до цього процесу публічно приєднались Об'єднані Арабські Емірати".
На рівні Черкаської області для зворотного звʼязку родичами полонених діють 12 хабів. Там проводять зустрічі з ветеранами та членами сімей полонених і загиблих захисників, розповіла у коментарі Суспільному перша заступниця голови Черкаської обласної військової адміністрації Наталія Кравченко.
До кінця 2024 таких хабів в області планують відкрити ще мінімум 18.
"Було б добре, аби такі ветеранські хаби мала кожна громада. Також потрібно, щоб у кожній громаді була додатково почала психолога. Бо для цих людей психологічна допомога потрібна першочергово. Ми і самі нині навчаємося, щоб правильно доносити інформацією, аби не нашкодити і не вплинути негативно емоційно на цих людей, — зазначила посадовиця.
Надсилайте новини з життя Черкащини