Тетяна Крошко з Черкас перейшла на українську у 75 років. Вона все життя спілкувалася російською. З початку повномасштабної війни зрозуміла, що хоче опанувати державну мову.
Пані Тетяна родом з Росії. Останні 50 років проживає в Україні. Раніше говорила лише російською, а вивчати українську вирішила на третій місяць повномасштабної війни.
"Зрозуміла, що я маленька частинка українського народу, я тут живу 50 років, я люблю Україну. Треба говорити державною мовою, мовою країни, в якій ти живеш. Я народилася в Росії, то не була знайома з історією України, і от хоч пізно, але все ж таки надолужую згаяне".
Серед книжкових полиць в бібліотеці пані Тетяна знайшла улюблену авторку:
"Ліна Костенко — це моя улюблена поетеса українська. Це справжні перли. Дуже-дуже глибокі по змісту, дуже поетично, художньо оформлені. Дійсно перлини".
Додала: декламуючи вірші, теж можна опановувати мову. Цитує:
"Поклавши крила на велику спеку, стоїть над степом сірий журавель".
У те, що Тетяна зможе говорити українською, вірили не всі.
"Одна моя знайома сказала: "Не говори по-украинськи. У тебя не получается". А я їй відповіла: "Если я не буду говорить по-украински, я никогда не научусь української мови".
І хоч деякі слова їй даються не з першого разу. Пані Тетяна не збирається зупинятися. Щодо цього має улюблений вислів українською.
"У цій фразі, мені здається, і український гумор, і глибина народної мудрості, і вона дуже цікаво зліплена, я б так сказала: "Якось воно буде, бо ніколи не було, щоб ніяк не було". Ну просто чудово сказано".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині