Протягом 2023 року під заступництво православної церкви України на Черкащині увійшло 48 релігійних громад. Деякі сценарії переходу відбувалися зі скандалами, подекуди навіть з бійками, і потрапляли в матеріали Суспільного протягом 2023 року.
Як розповів митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан, торік, у 2022 році з УПЦ до ПЦУ перейшли 30 релігійних громад.
2023 рік став революційним для багатьох православних громад Черкащини. По-перше — офіційний перехід на новоюліанський календар, яким послуговуються більшість Православних церков світу. По-друге, і головне – перехід під патронаж ПЦУ. Без скандалів і спротиву цей процес не минув для жодної з громад.
У Шполі в травні 2023 року віряни проголосували за перехід Свято-Миколаївського храму Української православної церкви до Православної церкви України.
Місцева жителька Євдокія Музика розповіла, що цей храм будували коштом та зусиллями громади, тому мають повне право його повернути:
"Як котлован ще копався, це за нашої пам’яті ще було. Хотіли повернути, щоб вона була наша, українська".
Ієрей ПЦУ Роман Саломатін розповів, мешканці громади, які прийшли проголосувати за приєднання, раніше належали до релігійної громади саме цієї церкви.
"Більшість людей, які прийшли на ці збори, — це люди, які були належними до цієї громади. Але з 2014 року, припинили приходити до цієї церкви, вони не мають можливості їхати до мене за три кілометри, чи до іншої парафії за чотири кілометри, вони хочуть мати тут, поряд".
У Черкасах у червні понад сім сотень містян проголосували за перехід до ПЦУ Свято-Стрітенської церкви.
Доки тривали збори, за зачиненими воротами священники правили службу. Парафіяни, які не встигли потрапити на територію, молилися за парканом старослов’янською.
За місяць, у серпні, Свято-Стрітенська церква у парку Хіміків офіційно перейшла до ПЦУ. Коли до колишньої церкви московського патріархату зайшли священники ПЦУ, то не дорахувалися ікон та речей для богослужінь.
"У такому стані нам залишає московський патріархат свої храми, в яких вони мали честь служити. Ікон нема. Вівтар так само: багато речей було там забрано (всі євхаристійні посудини, всі речі для богослужіння)", — розповів священник ПЦУ Дмитро Кузьмич.
На що тоді протоієрей УПЦ МП Євгеній Буркацький пояснив:
"Я вивожу свої особисті речі, які я купував за власні кошти".
Одна із найдавніших святинь України — Успенський собор у Каневі. Тут відспівували Тараса Шевченка, а перша письмова згадка про церкву зафіксована навіть раніше заснування Москви. Цей храм перебуває у власності УПЦ московського патріархату.
Благочинний Канева ПЦУ Сергій Нікітін розповів, що собор перебуває у приватній власності.
"Маємо таку плачевну інформацію, що Успенський собор знаходиться в приватній власності релігійної громади московської митрополії. Вони мають свідоцтво на право власності ".
Саме цим документом апелювали служителі церкви, забороняючи журналістам Суспільного працювати в середині собору.
"Ви не маєте права тут знімати, я не дозволяю". – "Я не маю права знімати на території приватної власності. Церква не може бути у приватній власності". – "Вона у приватній власності Української православної церкви".
Нічого поганого у приватизації собору міський голова Канева не вбачає. Аби не московська церква, то святиня не була б у такому гарному стані, як нині, розповів міський голова Канева Ігор Ренькас.
"Спонсори вклали багато грошей. Невідомо, чиїх більше: чи спонсорів, яких залучало керівництво цієї громади, або державних коштів. Держаних коштів там багато вкладено".
Юрист Мирослав Тараненко розповів, що триває судовий розгляд, на якому вирішують питання про скасування форми власності.
"Наші державні органи відповідно до покладених на них функцій подали до господарського суду Черкаської області позовну заяву щодо усунення перешкод і скасування відповідних реєстраційних дій. На цей час, триває судовий розгляд, і відповідно до процесуального закону в січні-лютому буде рішення по даному питанню в суді першої інстанції".
Одним із найскандальніших став перехід у монастирі Різдва Пресвятої Богородиці у Черкасах. Парафіянка УПЦ МП Олена такий перехід назвала "викраданням храму".
"Тут відбувається захват храму. Це храм УПЦ. Сюди приїхали військові і захопили храм. Ви думаєте, в краденому храмі спасетесь?"
Військовий з позивним "Тренер" стверджує, що українці мають законне право на власну, українську, церкву.
"Навіщо нам це здалося. Ми українці – ми маємо право на свою українську церкву. Ми не прийшли до них в Москву і не ставимо там свої правила. Ми живемо в Україні, і ми маємо відстояти, як ніколи".
Настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Йосип служив у цьому храмі 17 років. Перейти до ПЦУ вирішив зі своїми парафіянами:
"Тут не треба робити з мене героя. Перший крок не я зробив – зробила громада. Вони мене просто попросили, щоб громаду очолити, аби не покинуть напризволяще".
Натомість Сміла стала першим містом в Україні, де не поодинокі парафії, а всі пʼять разом – перейшли до ПЦУ. Цю громаду у приклад іншим поставив предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній.
"Об’єднавчий процес триває, поступово з низів громади долучаються за нашої помісної української православної церкви. Це відбувається не тільки в селах, але вже й у великих містах".
Митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан сказав, що громади переходять без особливого спротиву, окрім залякувань з боку окремих священників:
"Якщо беремо сільські населені пункти, як правило, нема такого опору, окрім залякувань з боку самих священників. От є такі випадки, коли священник приходить до голови селищної і починає погрожувати, що прокляне його дітей, хворіти будуть, якщо будуть такі переходи. Цього року лише три священники перейшли разом зі своєю громадою з московського патріархату".
Загалом, за час широкомасштабної війни 81 парафія перейшла до ПЦУ. 48 з них – цьогоріч, розповів владика Іоан. Скільки досі лишається під Московським патріархатом митрополит, не знає:
"Ми не маємо точних відомостей. Це є, свого роду, державна таємниця. Відомості містяться в державних органах управління. Я можу тільки так приблизно оцінити, що їх десь біля 200, 150. Десь так. Це по області московського патріархату".
Свято-Михайлівський кафедральний собор є найбільшим храмом у Черкасах. І навіть, в Україні (за інформацією з Вікіпедії). Собор досі у підпорядкуванні Московської єпархії. Землю довкола нього депутати міськради намагалися передати на баланс КП "Дирекція парків". Але суд завертав їхні позови, через неправильне оформлення. Відповідна інформація міститься у реєстрі судових рішень.
Тут у 2023 році не було людних мітингів чи парафіяльних зборів. Своє ставлення висловлювали представники громадськості у "сольних" акціях.
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко сказав, що не може бути ніякого філіалу московської церкви в Україні:
"Я вважаю що Верховна рада давно має прийняти рішення. Повинна бути виключно Українська православна церква. Якби був покійний владика Софроній, це питання давно б вже вирішилося, бо він був щирим українцем, патріотом і лідером українського крила у тодішній церкві Московського патріархату".
Наступнику Владики Софронія митрополиту Феодосію Служба безпеки України 20 лютого 2023 року повідомила про підозру за статтею "розпалювання релігійної ворожнечі". 6 квітня йому вручили другу підозру – за статтею "виправдовування та заперечення збройної агресії Росії". Від 6 жовтня його вчергове підозрюють у розпалюванні релігійної ворожнечі. На останньому засіданні суду 20 грудня йому змінили запобіжну міру із цілодобового домашнього арешту на нічний.
Прокурор Вадим Коломієць розповів, що за підсумками року допитали трьох потерпілих та декілька разів вирішувалося питання щодо продовження запобіжного заходу, в тому числі зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.
"У наступному році планується проведення допиту свідків та дослідження письмових матеріалів справи. Надіюсь, що в наступному році суд винесе справедливе рішення у даній справі".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
