Майстриня народної творчості Лідія Солодар з Черкащини відроджує старовинні різдвяні зірки, з якими століття тому колядували українці. У родинному музеї має близько десяти виробів та з пів сотні ескізів.
Збирала свою колекцію по всій Україні. Серед них — звізди з витинанками на променях, з картону та дерева:
"Усередині такої звізди був ляльковий театр. З паперу вирізалися фігурки і вставлялися в коло на основі".
Майстриня називає свою колекцію сузір’ям різдвяних звізд.
"У Франка, Маркевича та інших дослідників ще попередніх століть також фігурує саме слово "звізда". Можливо, тому що саме у Святому писанні воно так називається".
Пані Лідія закохалася в зірки-звізди чотирнадцять років тому.
"Прийшла до музею Івана Гончара і зовсім несподівано там потрапила на кінець майстеркласу, який проводив Іван Новак – майстер із Дублян. Із таким натхненням він поділився зі мною".
Тепер майстриня передає це натхнення іншим.
"Раджу усім вам взяти аркуш паперу, картон гуаш, симпатична паличка, картопля і гуаш. З картоплі вирізати штампіки і можна робити візерунки".
У колекції Лідії Солодар близько десяти звізд. Решта – відтворена в ескізах за спогадами. Ось це різдвяні зірки з усієї країни. Є тут і авторські роботи.
"Це авторська розробка Тетяни Федосенко, відтворена за традиційними канонами".
Деякі звізди оздобила сама майстриня.
"Тут витинанка, тут пастельний папір та ікона Йова Конзилевича".
Така звізда мала важливу різдвяну місію, розповіла Лідія Солодар.
"Різдвяні звізди носили парубки ввечері, коли темно надворі, оскільки звізда підсвічувалася зсередини. Ось таке чарівне дійство, яке також супроводжувалося колядками, чарівними голосами, така звізда йшла селом сповіщаючи про народження Христа".
Традицію колядувати зі звіздами родина Солодарів продовжує щороку. Саме так колись занурювались в атмосферу Різдва, розповіла пані Лідія.
"Так, від хати до хати несли звізду, причому звіздарь йшов попереду".
Під час дійства співають, крутять зірку. До нього долучаються усі: від наймолодших до голови родини, краєзнавця Олександра Солодара.
"До того, як Лідія не займалася звіздами, такої традиції в нашому селі Галаганівці не було.У Чернечому – мікрорайоні Чигирина, я знайшов, таки були звізди і ходили колядники зі звіздою, але останні звіздарі були під час німецької окупації".
Родина Солодарів хоче, аби чим більш зірок засяяло над українськими вулицями під час Різдва.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
