В Україні триває повномасштабна війна, яка є найбільшим стресом для людської психіки. Відтак звуки піротехніки можуть викликати у мозку сигнал крайньої небезпеки, як у військових, так у цивільних.
Звукові та світлові ефекти від використання піротехніки завдають шкоди психологічному здоров’ю населення у воєнний час через їхню схожість зі звуками вибухів, особливо враховуючи частоту повітряних тривог на території країни та ймовірність ракетного обстрілу міст, розповіла Суспільному психологиня, волонтерка ГО "Регіональний психологічний кризовий центр", членкиня Української спілки психологів Наталія Гурець.
За вісім років війни на Донбасі багато українських військових страждали на посттравматичні стресові розлади (ПТСР), а тепер, з багаторазовим збільшенням масштабів бойових дій, можна припустити, що таких громадян, може стати в рази більше.
"Звуки піротехніки це своєрідний тригер, який зчитується миттєво нашим мозком, як сигнал крайньої небезпеки. Іншими словами йде чітке посилання до всього організму — «життя під загрозою, рятуйся!»", — пояснила Наталія Гурець.
За словами психологині цей сигнал миттєво сприймається мозком. Мозок реагує викидом гормонів стресу і людина діє, як під час смертельної загрози. Людина у стресі такого рівня автоматично буде шукати укриття:
"Військовий або цивільна людина зі статусом ВПО може десь ховатись, падати. Навіть, якщо він/вона не буде реагувати так яскраво, все одно вони відчуватимуть те, що відчували у зоні бойових дій чи під час обстрілів, бо це раптові неусвідомлені автоматичні спогади, негативні емоційні реакції.
Мої колеги стикались з такими розповідями, коли військовий ховався у каміння. Він зробив це несвідомо, коли почув залп салюту. Коли чоловік прийшов до тями, то побачив людей навколо себе, які запитували: «що ти тут робиш?»".
Працюючи з переселенцями, додала психологиня, вчителі розповідають, як від різких звуків, діти, які виїхали із зони бойових дій, швидко падали на підлогу та ховалися під парту.
"Людина приймає захисну реакцію, щоб укритись від вибухової хвилі та врятувати своє життя. І тільки потім, вже після її реакції, інші відділи розшифровують звук і визначають, що це піротехніка. Людина лише потім усвідомлює, що це звук піротехнічних виробів або побутовий звук", — додала психологиня.
Наталія зазначила, що у не лише у військових може виникнути панічна атака, флешбек:
"Людина має автоматичні спогади, які сприймаються як реальність. Вона, у спогадах переміщується туди, у те місце і час, коли вона була в бойових умовах, і звісно, разом з такою реакцією, вона відчуває емоції, які відчувала, коли перебувала в бою".
В той момент для людини, а саме для мозку немає різниці, що вона перебуває в мирних умовах, додала Наталія. Це надзвичайна потужна стресова реакція і людині дуже важко потім оговтатись, вона постійно почуватиме себе в небезпеці.
Як допомогти людині у такій ситуації
Психологиня радить у такій ситуації зберігати спокій та підтримати того, хто отримав стрес:
"Потрібно спокійно, рівним тоном, сказати походження звуку, встановити контакт з потерпілим, пояснити, що все нормально, назвати природу цього звуку, для того, щоб допомогти людині зрозуміти, що він/вона зараз перебуває у безпеці".
Утім, наголошує пані Наталія, що у жодному разі не можна висміювати таких людей:
"Людину ні в якому разі не можна висміювати або соромити. Не можна різко підходити, хапати чи агресивно поводитись, чи, скажімо, підходити ззаду та лякати".
Нагадаємо, що піротехнічні вироби – це засоби, які створюють шумові та звукові ефекти. До них належать хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.
Використовувати піротехнічні вироби під час дії воєнного стану – заборонено. Українців, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
