Канівський Успенський собор — один із найстаріших соборів України, перебуває у власності УПЦ московського патріархату. Канівчанин Юрій Гамалій у 2022 році очолив ініціативну групу земляків, які борються, аби святиню передали у власність та під охорону держави. Адже перша письмова згадка про церкву зафіксована навіть раніше заснування Москви.
"Цей собор, цей храм один з найстаріших в Україні. Храм домонгольського періоду. З давньоруських літописів ми дізнаємося, що 9 червня 1144 року великий князь київський Всеволод Ольгович заклав у Каневі кам’яну церкву Святого Георгія. Це початкова назва цього храму", — розповіла співробітниця Шевченківського національного заповідника Ольга Ісаєва.
На стінах, показала пані Ольга, спеціально зберегли відкритими фрагменти візантійської кладки 12 століття. Собором Успіння Богородиці святиня стала у 1846-му. А за 16 років тут відспівували Тараса Шевченка, коли його труну привезли з Петербурга, щоб перепоховати на Чернечій горі.
"Ось тут, де ми з вами стоїмо, на подвір’ї біля церкви люди прощалися з Тарасом Шевченком, відспівували його два дні. Отут меморіальна дошка, щоправда, вона зараз на реставрації, сповіщала про цю подію".
Перед Другою Світовою собор перетворили на склад добрив і солі, додала пані Ольга. А богослужіння відновили лише в 1990-му. Проте відтоді тут ні разу не звучало жодної української молитви, додав священник благочинний ПЦУ Канева Сергій Нікітін.
"Ми маємо таку плачевну інформацію, що Успенський собор знаходиться в приватній власності релігійної громади московської митрополії. Вони мають свідоцтво на право власності".
Саме цим документом апелювали служителі церкви, забороняючи нашій знімальній групі знімати в середині собору.
"Ви не маєте права тут знімати, я не дозволяю. Це приватна власність, церква — у приватній власності Української православної церкви", — пояснили в храмі.
Підтверджувальні документи нам продемонстрував міський голова Канева Ігор Ренькас.
"Ось рішення обласної ради за 92-й рік: повернути безоплатно у власність Успенський собор. Дивіться: колективна форма власності. Підстава: за рішенням виконавчого комітету".
Нічого поганого у цьому міський голова Канева не вбачає. Ігор Ренькас говорить, аби не московська церква, то святиня не була у такому гарному стані, як нині.
"Багато грошей спонсорів вкладено. Невідомо чиїх більше — чи спонсорів, яких залучали керівники цієї громади, або державних коштів. Держаних коштів там багато вкладено", — пояснив міський голова.
Проте чимало канівчан не поділяють думку міського голови. Наприклад пані Лариса, місцева жителька:
"У Чиїй власності має бути церква? У державній власності. Має народові України належати".
Місцевий житель пан Іван доєднався:
"Храм знаходиться в Україні, то й повинен бути у державі, а не в якомусь московському патріархаті".
У березні 2022 року ініціативну групу тих, хто вирішив домогтися передачі собору у державну власність, очолив Юрій Гамалій.
"Нас підтримала частина депутатів. Міський голова звернувся до священників і до громади. На що була отримана відповідь, що вони українська церква і ніякого відношення до Москви не мають".
Ініціативу пана Юрія підтримала директорка Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко. Спільно вони почали листування із профільними міністерствами, додала пані Валентина.
"Оскільки ми займаємося охороною і збереженням об’єктів заповідника, а Успенський собор належить до охоронних зон нашого заповідника. Ми звернулися до Міністерства культури із тим, щоб нам сприяли повернути у державну власність саме цей заповідник. Чіткої відповіді від Міністерства культури ми не отримали".
Безрезультатним, зі слів пані Валентини, було і листування із Фондом держмайна. Вся ця ситуація, додав Юрій Гамалій, є абсурдною. І пояснив:
"У 2004 році вийшов закон про збереження культурної спадщини, де було чорним по білому записано «всі археологічні пам’ятки державного значення можуть знаходитися виключно в державній власності»
Законом, каже пан Юрій, було також визначено і терміни, в які ці пам’ятки мали бути повернуті у державну власність. Проте, із канівським собором цього не сталося. Бо, пояснив Юрій Гамалій, рішення міськради самі депутати скасовувати не можуть. Це можливо лише в судовому порядку, пояснив прокурор Валентин Танцюра.
"Після зібрання всіх матеріалів прокуратурою було заявлено позов до господарського суду черкаської області з вимогами позовними, щоб усунути перешкоди в розпорядженні майном в особі Міністерства культури, скасувати це рішення міської ради, скасувати свідоцтво про право власності і відповідний запит прав власності на нерухоме майно".
Проте на даний час, за словами прокурора, справа ще не розглянута.
Маєте новину про події з життя на Черкащині? Надсилайте сюди
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
