Біля Межиріча на Канівщині є памʼятний знак у вигляді піраміди з каменю. Часто його називають "памʼятником меліораторам", хоч мова йде зовсім не про банальних канавокопачів, пояснив заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника Віталій Грищенко.
Нині територію, де знаходиться пам'ятка, затопило через водопілля, і люди почали її фотографувати для соцмереж. Науковець описав історію цієї споруди на своїй сторінці у фейсбуці.
Памʼятний знак знаходиться при дорозі в долині річки Рось біля села Межиріч.
"Табличка на ньому ні про що цікаве не говорить, то ж і інтересу він особливого не викликає. Він нагадує про катастрофічні події, які відбулися вже понад сто років тому. Про них варто знати, хоча б для того, щоб менше робити подібних дурниць", — зазначив науковець.
Канівщина колись була лісовим краєм, зауважив пан Віталій.
"По пагорбах правого берега Дніпра суцільні лісові масиви тягнулися від Полісся аж до Чорного лісу на межі зі степом. Нещадно вирубувати для різних господарських потреб їх почали ще в часи Речі Посполитої. На початку 17 століття в Європі був великий попит на поташ (карбонат калію), який використовували для виробництва скла, мила, фарб тощо. Добували його тоді виварюванням із деревного попелу. На виготовлення бочки поташу вагою 52 пуди треба було спалити близько 40 кубометрів дров, передусім листяних порід. Тисячі гектарів лісу пішли в буквальному розумінні на попіл. В історичних книгах можна знайти вислів: «продати ліс на попіл». Він якраз про це. Про давні події нагадує топоніміка краю. У назвах багатьох сіл зустрічаються слова буда, гута, поташня. Буда, поташня – це місце, де спалювали деревину й добували поташ. У гутах з його використанням виробляли скло. У результаті хижацького вирубування вже у 1622 році постало питання про закриття буди в Канівському старостві, бо виробництво стало нерентабельним – поблизу не залишилося придатного лісу, а возити здалеку було невигідно. Так продовжувалося сотні років. Коли лісам на деякий час давали спокій, вони потроху відновлювалися (хоч це вже були похідні ліси), потім усе знову повторювалося. Вирубування лісів привело до шаленого розгулу ерозії, яку посилювало ще й розорювання схилів. Канівщина відома у світі визначними місцями. І це не тільки могила Тараса Шевченка та житло мисливців на мамонтів, знайдене в Межирічі", — зазначив він.
І розповів історію створення цієї пам'ятки:
"Тут знаходиться найдовший у Європі яр (Великий Хмілянський) і найглибший яр (Костянецький). Так ось, саме Великим Хмілянським яром у 1903 році прокотився потужний селевий потік. Він зніс частину села Хмільна і повністю перегородив Рось. А вже вона геть змила інше село – Михайлівку. Утворився величезний став площею понад тисячу гектарів. Цілі каравани землечерпалок працювали до 1911 року, щоб прорізати нове річище довжиною близько 10 кілометрів. А меліоративні роботи продовжувалися до 1914 року. Тож не дивно, що вдячні місцеві селяни поставили памʼятний знак. Тільки от вони не написали, що самі й були винуватцями всієї тієї катавасії".
Що відомо
- Спостерігається сезонне підняття рівня води у межах річок Віть, Дніпро, Десна, Сейм, Сож, Прип’ять, Горинь та Західний Буг на територіях Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей.
- Станом на ранок 16 квітня кількість підтоплених господарств в Україні становила понад 900. Про це повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій.
- Станом на ранок 15 квітня ДСНС повідомляла про підтоплення близько 500 дворогосподарств.
- На 30 сантиметрів упала вода у селі Хрещатик Мошнівської громади. Пересуватися місцеві досі можуть лише на човнах, бо рівень води місцями сягає двох метрів, розповів голова громади Богдан Шкарбута. Через весняне водопілля тиждень тому вода з Дніпра почала виходити з берегів, 20 будинків та господарств були підтоплені.
- Орієнтовно до кінця квітня вода ще прибуватиме, розповів Суспільному начальник Черкаського гідрометеоцентру Віталій Постригань. За попередніми оцінками, пікові значення водопілля очікують 18-28 квітня.
- На Черкащині унаслідок водопілля станом на 20 квітня підтоплені 153 двори та 40 житлових та дачних будинків. З підтоплених населених пунктів евакуювали 21 жителя, Суспільному розповів керівник ОВА Ігор Табурець. Також, за попередніми даними, затопило 477 гектарів полів.
Маєте новину про події з життя на Черкащині? Надсилайте сюди
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України