На Черкащині попрощалися із 22-річною військовослужбовицею 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Аліною Пащенко на псевдо «Фрея». Вона була операторкою безпілотника й воювала у складі Третього армійського корпусу.
Таємно від рідних підписала контракт із Збройними Силами України у січні 2026 року, розповіла Суспільному військова бригади з позивним «Кнопка». Фрея загинула 1 липня, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дробишеве Донецької області внаслідок удару російського FPV-дрона.
Попрощалися з 22-річною військовослужбовицею 5 листопада у селі Великі Канівці.
Спершу службу провели біля батьківської хати. Прийшли рідні, друзі та побратими.
Підліткою Аліна долучалася до патріотичного руху, брала участь у вишколах і таборах, а також сама організовувала заходи з національно-патріотичного виховання, розповів голова обласного осередку громадської організації «Сокіл» Віталій Козир:
«Ми познайомилися так: вона до нас на табір приїхала, на «Гайдамацьке коло», була таборовиком. Брала участь в багатьох заходах на фестивалях, волонтерила, допомагала також військовим і згодом очолила черкаський осередок «Соколу»».
Після завершення прощальної служби колона вирушила через село до центру на Алею пам'яті.
Аліна Пащенко мала позивний «Фрея». Добровільно мобілізувалася до війська у січні 2026 року на посаду операторки БпЛА. Брала участь у наступальній операції Третього армійського корпусу під назвою «Вівальді», яка розгорталась на півночі Донецької області з травня по жовтень 2026 року, розповіла Кнопка:
«Вона виконувала завдання безпосередньо на "нулі". Вона вела розвідку, знаходила цілі і допомагала їх ураженню. Ми були як сестри. Вона була моєю підтримкою і опорою. Була сильною людиною. Ми разом прожили два місяці в одній квартирі, були як маленька сім'я».
Під час одного з боїв у операції «Вівальді» військова Фрея загинула, розповіла Кнопка:
«Тіло забрали на наступний день, загинула вона першого липня у 18:37 годині. Це був виїзд і було ураження дроном на оптоволокні».
Відтоді рідні чотири місяці чекали на результати ДНК-експертизи, аби підтвердити загибель Аліни. Тільки коли особу встановили, провели чин прощання.
«Аліна була моєю підлеглою, ми познайомились на початку року. Я їй задав тоді одне питання: навіщо воно тобі треба? Вона відповіла, що вона хоче бути корисною, вона хоче наближати перемогу і прославляти нашу країну», — розповів військовослужбовець 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади на позивний «Док».
