У Новій Дмитрівці на Черкащині у листопаді збирають урожай малини.
Через теплу погоду малина продовжує достигати, розповів Суспільному власник ягідних насаджень Олександр Комиш. З його слів, її не встигають збирати самотужки, тож запросили охочих приїжджати й рвати ягоду власноруч.
Юлія Заболотня прийшла на плантацію по ягоди для тортів, які пече на замовлення. Жінка живе неподалік, тож про можливість самостійно зібрати малину дізналася від місцевих.
«Малина шикарна. І ароматна. Я з ягодами працюю постійно, то я реально розумію, що вона буде хороша».
На цій ділянці малина плодоносить із середини серпня, розповів господар Олександр Комиш. Цьогоріч на початку сезону кущі постраждали від невеликих морозів, утім урожай вдалося зберегти.
«Були морози невеликі, але з поливом, завдяки погодним умовам, — відійшла. І ми збираємо її з середини серпня і до нині. Зараз погода світліша, вона фактично буде до заморозків. Перший заморозок її може притушити. А якби не було морозів у січні, вона була б в січні, у лютому. Ну, така це малина».
Стигла малина довго на кущах не тримається — ягоди починають осипатися. Тому, аби врятувати врожай, пояснив пан Олександр, запропонували охочим збирати її самостійно за символічну плату.
«Тиждень йшли дощі, малинка спіє, погода гарна. Ну, гарна в тому плані, що нема такого холоду. Малинка поспіла. Ми її просто не встигнемо зібрати всю разом. І такий придумали такий лайфак, як зараз кажуть — дали об'яву в фейсбукїці, щоб люди приходили, самі рвали собі малинку».
Малина тут росте третій рік. А починалося все з бажання відійти від обробки городу, пригадав зять пана Олександра — Андрій. Родина шукала культуру, яка не потребувала б стільки фізичної праці, скільки картопля.
«Тоді була ідея, що в нас є земля, що тесть постійно садить картоплю, нам треба її копати, тягнути всі ці тяжкі плуги. Ми придумали, що треба щось таке, що нам треба буде бавитися».
Тепер у родини є не лише плантація, а й постійні покупці. Основний ринок збуту — знайомі та сусіди, каже Андрій.
«Вона велика і солодка. Це великий плюс, що вона велика і солодка, не кисла малина. І ми привозимо переважно всю малину в Київ. І в нашому ЖК, серед наших друзів, вона розходиться за пів дня. Її немає».
Вирощування малини потребує постійного догляду — від поливу та підживлення до косіння міжрядь. Попри це, родина продовжує розвивати справу.
«Пішов на пенсію, як кажуть, відпочинку стало набагато більше, ніж планував. І ти там відпочиваєш, питають у мене. Ну, я ж кажу: так, так. Ну, я, в принципі, як життя — в русі, так що — живемо. Далі доглядаємо за малинкою. Думаємо, що буде все добре».
А поки погода дозволяє, на плантації продовжують збирати малину. Сподіваються, що сезон триватиме до перших заморозків.