У Корсуні-Шевченківському багатодітна родина загиблого воїна оселилася в будинку, який їй придбала громадська організація. Там облаштували окремі кімнати для дітей, просторий двір і місце для спільного дозвілля.
Мати шістьох дітей, Людмила Собченко, розповіла Суспільному: власного житла не мали.
У новому будинку Людмила Собченко оселилася разом з чотирма дітьми. Ще двоє доньок навчаються у Києві.
«Старшу звати Вікторія, потім Уляна — вони в Києві навчаються. Потім в мене є Бодя, Ілюша, Полінка, і маленький Артем Артемович, на честь тата названий».
Тепер своїх дітей любить за двох, відколи після чотирьох років очікування її безвісти зниклого чоловіка визнали загиблим.
«Він пішов служити 2 лютого 2015 року, бувало, що роками ми не бачилися. Він пішов нас захищати, щоб діти не бачили війни, це була його позиція, я не могла цього заборонити, бо я це поважаю».
Додала: без коханого життя було складним. З дітьми шукала прихистку, оскільки не мала власного житла. Тоді, за її словами, волонтери з громадської організації «Чужих бід не буває» запропонували допомогу.
«Тепер дім — це моя фортеця, у мене є стабільність. Я навчилася жити, не чекати, що завтра щось буде».
У новому будинку, розповіла, діти мають окремі кімнати, а у дворі можуть кататися на велосипедах і грати в баскетбол.
Як розповіла координаторка громадської організації «Чужих бід не буває» Ірина Каземір, придбали будинок за кошти доброчинників, але суми не називає. Нині ж продовжують допомагати родині — одягом, продуктами та технікою.
«Придбаний цей будинок, де тепер кожна дитина має свою кімнату, має можливість розвиватися, навчатися. Закупили меблі, облаштували кухню».
Людмила Собченко розповіла, що нині шукає роботу за фахом — психологом. А поки виховує дітей та облаштовує нову оселю.