В Уманському національному університеті оцифровують 182-річний науковий гербарій, розповіла Суспільному доцентка кафедри агробіології та біохімії Тетяна Мамчур.
Для цього використовують планетарний сканер, який створює цифрові копії крихких і нерівних гербарних аркушів без контакту з ними.
На парі з агробіології Наука, яка вивчає загальні біологічні закономірності життя рослин і тваринстуденти-другокурсники вивчають гербарій — колекцію засушених рослин. Той, якому оцифровують, — 182 роки, й він зберігає понад 27 тисяч зразків, розповіла доцентка Тетяна Мамчур.
«Ви у природі збираєте, висушуєте його, пресуєте. Потім він проходить монтування: це відбувається або нашиванням маленькими білими нитками, або ж, відповідно, білою прозорою стрічкою в кількох місцях, щоб рослина не перегиналася».
Студент Віталій Жолобіцький навчається на другому курсі факультету біоресурсів та природокористування. З його слів, історія гербарію в Уманському університеті розпочалася понад 180 років тому.
«Мене вражає те, що в нашому гербарію присутні понад 27 тисяч зразків. Деякі із них датуються 1844 роком. Мене вражає те, що зразки збереглися донині».
Щоб зразки можна було зберігати та досліджувати, кожен із них має опис та інвентарний номер, пояснила доцентка Тетяна Мамчур.
«На комп'ютері кріпиться етикетка, підписується назва рослини, родини, роду, виду на латинській та українській назви, місце збору і, звичайно, хто її зібрав і визначив її».
Тетяна Мамчур показує перший зразок цієї наукової колекції
«Серед історичного зразка, який зберігається у нас і датується 1844 року, — перстач мʼякийВид багаторічних трав'янистих рослин із родини Розових і характеризується тим, що початок заснування були в ботанічному саду Одеси».
Але навіть за правильного зберігання папір, рослини та чорнило невічні, розповіла пані Тетяна. Кожне переміщення старого зразка — це ризик його пошкодити. Тому наступний етап для колекції — цифровий. Це робить магістрант університету Іван Демко. Він працює у науковому відділі та зараз опановує планетарний сканер. За його допомогою переводить у цифровий формат гербарні зразки та стародруки університету.
«Він справді передовий, має матрицю 72 мегапікселі та чудову фокусну відстань 12 сантиметрів, що дозволяє відсканувати гербарні зразки, які мають нерівну поверхню і їх не можна притиснути. Вихідне зображення має кольорову палітру в 16 біт, тобто воно дуже якісно та калібровано передає кольори, розміри та дозволить потім отримати бібліотеку, яка буде в натуральному розмірі та величині, що дуже корисно для досліджень і архіву».
У цифровий формат планують перевести всю колекцію, додає доцентка Тетяна Мамчур, а це 27 712 гербарних зразків.
«Студенти можуть керуватися цим гербарієм після того, як ми оцифруємо його і він, власне, буде доступним на платформі університету. І науковець може, відповідно, досліджувати ту чи іншу рослину».
Планетарний сканер університет отримав в межах проєкту підтримки закладів вищої освіти, розповіла виконувачка обов'язків ректора Уманського національного університету Олена Ярошинська.
«Саме цифровий планетарний сканер дає сьогодні студентам, викладачам, колегам, науковцям представити наш науковий досвід світу».