Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року, розповів Суспільному агроном Сергій Харченко. А це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур, додав аграрій.
Фермер Юрій Стоянов напередодні обробітку поля соняхів від бурʼяну, підживив рослини низкою добрив, серед яких, пояснив, перші — азотні.
"Азот – це основний елемент від якого залежить у рослині все. У першу чергу фотосинтез. Звичайно, якщо є в першу чергу нестача азоту, то вже рослина гірше розвивається".
Цьогоріч азотні добрива здорожчали, розповів фермер:
"Мабуть понад 10%. Була ціна десь 29—32 тисячі за тонну. У середньому давали по 100 літрів на гектар. Збільшення ціни відчули, по дефіциту – поки що, у цьому році не відчували, але по роздрібній мережі так, я чув такі відгуки, що дуже важко знайти".
Дефіцит азотних добрив цьогоріч відчуло господарство агронома Сергія Харченка.
"На початку весни відмічався великий дефіцит азотних добрив. Був навіть такий період у два тижні, що взагалі не можна було купити азотних добрив. Один кілограм діючої речовини по азоту десь складає приблизно 1 тисячу гривень, що дуже суттєво відображається на загальній вартості технологій".
А замінити азотні добрива на інші, пояснив агроном, практично неможливо.
"Чи існує альтернатив азотним добривам? Ні. Через те, що азот — це самий головний елемент. Він є тим елементом, який будує вегетативну масу. І, відповідно, — врожай".
Дефіцит азотних добрив, який відчули навесні, вплине на кінцеву вартість вирощеного продукту та на обсяг врожаю, пояснив Сергій Харченко.
"Скоротилося застосування добрив на рівні 20—30% у порівнянні з минулим роком. У свою чергу це зменшить збір валового врожаю. Це прямо пропорційно: чим більше ми знижуємо загальну кількість добрив, тим менше ми отримаємо загального врожаю".
Дефіцит азотних добрив спровокувало кілька факторів, пояснив координатор комітету операторів ринку добрив "Українського клубу аграрного бізнесу" Євген Барков. Серед перших — скорочення внутрішнього виробництва добрив з понад два мільйонів тонн у 2023 році до півтора мільйона у 2025-му.
"Є небезпека, є проблема з електропостачанням, є проблеми з газопостачанням, є проблеми російських атак. Відповідно, лише за минулий рік, у порівнянні з сезоном 24—25 року в сезоні 25—26 року потужності, спроможність виробляти азотну групу добрив вітчизняним виробником, знизилися майже вдвічі".
Додатковий тиск на виробників добрив та аграріїв створюють витрати на пальне, акцизна політика та потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику, пояснив Євген Барков.
"Ми просто не в змозі забезпечити оптимальну логістику залізницею і автомобільним транспортом. З цим і пов’язана потенційна недостача".
Цьогорічний дефіцит азотних добрив може знизити врожайність зернових культур на 15—20%. А це може призвести до втрати майже мільярда бюджетних надходжень, розповів експерт.
"Якщо ми не маємо змоги завести і внести згідно з агрономічними нормами достатнього обґрунтованого рівня добрив, ми втрачаємо врожайність. Втрата врожайності призводить до втрати експорту, втрати валютної виторгу, втрати сплати ПДВ і це ефект доміно, який може спостерігатися надалі роками".
Утім, стабілізувати ситуацію можна, додав Євген Барков. Для цього фахівці "Українського клубу аграрного бізнесу" пропонують профільному міністерству до кінця 2026 року скасувати мито на імпорт азотних добрив, знизити акцизи на дизель для аграрної техніки та дозволити морське постачання вапняково-аміачної селітри.