24 червня православні християни святкуватимуть Різдво Івана Предтечі — свято на честь народження Івана Хрестителя. Також у ніч із 23 на 24 червня, незадовго після літнього сонцестояння, припадає свято Купала, яке відзначали ще в дохристиянські часи — з вогнищами, пусканням вінків по воді та стрибками через полум’я.
Що насправді святкують українці, чи справді масові гуляння в цей день — це залишок язичницьких обрядів, чи визнає їх Православна церква та чи є серед християнських святих Іван Купала — в ексклюзивному коментарі Суспільному розповіли митрополит Черкаський і Чигиринський Владика Іоан та доцент кафедри історії України, етнолог Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Андрій Темченко.
Відповідає священник
Чи сприймає Православна Церква України Івана Купала? Чи існує у християн такий святий?
Треба розуміти, що це зліплення в один термін двох абсолютно різних традицій, які говорять про повністю несумісні речі. Такого святого як Іван Купала не існує. Є православне свято Івана Хрестителя. Так само немає такого язичницького свята — Івана Купала, є свято Купала. Але коли у людей відбувається змішання, починають називати його "святом Івана Купала". Це різні речі.
Як церква ставиться до купальських ритуалів, пов'язаних із водою та вогнем?
Вода і вогонь в язичництві завжди вважалися очистительними. Але потрібно розуміти, що також у язичництві потужним було поклоніння сонцю. І коли поклонялися сонцю, то віддавали йому в жертву пташок, тварин. Навіть доходило до того, що когось із людей приносили у жертву — кого обирала спільнота. Але жерці не завжди наважувалися вказати на ту чи іншу людину. І тому визначили, що по колу мають бігати і стрибати через вогонь, поки хтось туди не впаде. Тому коли сучасні українці несвідомі стрибають через вогонь, вони мають знати, що вони — потенційні покійники. Бо якщо вони туди впадуть, вважатиметься, що їх принесли у жертву цьому штучному світилу, яке створив Бог. Ну або природному, але яке створив справжній Бог-творець.
Є традиція пускати вінки із свічками по воді і щось наговорювати, щоб доля якимось чином повернулася. Але потрібно розуміти, якщо ми просимо не у Бога, дарувателя нашої долі, а у когось іншого, то ми обов'язково за те, що отримуємо, маємо заплатити чимось. Або ми, або наша родина, хтось із наших рідних і дуже близьких і цінних людей, обов'язково заплатить за те, що ми отримуємо в результаті чаклування. Також омивання у воді передувало оргії, яка була на свято Купала.
Тому ми заперечуємо якісь здобутки від стрибання через вогонь чи занурення у воду, але у нас є своє очищення, закликання Духа Святого під час окроплення святою водою.
Що тоді святкуємо 24 червня? Це свято одне з тих, які перенесли згідно з новим церковним календарем?
Раніше Різдво Христове святкували 7 січня, бо наш церковний календар відставав від древнього календаря. Відповідно, свято Різдва Івана Хрестителя святкували 7 липня. Коли відбулася церковна реформа і наш церковний календар узгодили із древнім, ми повернулися до святкування Різдва Христового 25 грудня. Відповідно, повернули і святкування Івана Хрестителя на 24 червня.
Що символізує цей день для християн? Як церква рекомендує його відзначати?
Християнам потрібно обов'язково приділити в цей день час молитві, спогадам про подвиг Іоанна Хрестителя. Це свято різдва, його народження, а не свято усікновення глави, яке є сумним. Воно говорить про те, що у Бога все задумано, все продумано і все здійснюється.
Ми йдемо в цей день у храми, приймаємо святе причастя, сповідуємося і молимося за своїх рідних, за свою Батьківщину, за наше воїнство і за перемогу.
Чи правда, що Іван Предтеча є єдиним святим, чиє земне народження Святкує Церква?
Це дійсно так, бо нікого із інших святих я навіть не згадаю, щоб святкували його день народження. Іван Предтеча — це ще одна із назв Івана Хрестителя. Він став предтечею Ісуса Христа в його спасительній місії для земних людей. Ми ще святкуємо день народження Матері Божої.
Це не єдине свято, яке йому присвячене?
Йому також присвячене свято усікновення глави. Тобто день, коли він уже відійшов до Бога. Два дні в рік. Є ще день знайдення його глави, воно теж є святковим днем, але вже не відзначається так і не наповнюється таким змістом, як два попередні свята.
Сучасна назва свята, яка в народі відзначається гулянням, все ж таки містить ім'я Іоанна Хрестителя. Що про це говорить церква?
Церква говорить про те, що як не підмішуй святе до брудного, воно не стане святим. І якщо ми святкуємо Купала або поклоняємось сонцю, воді і вогню, то від цього ми не стаємо ближче до Бога, навіть якщо згадуємо при цьому Іоанна Хрестителя.
Сам Ісус Христос сказав, що неможливо служити двом панам. Можна або одному, а другого нехтувати, або другому, а першого нехтувати. І неможливо одночасно посміхатися до ворога і бути приємним для свого друга. Ці речі не сумісні. Людина в своєму житті повинна завжди робити чіткий вибір між Богом і тим, що затьмарює наш розум.
Думка етнографа
Коли відзначають свято Івана Купала?
Питання просте і водночас складне. Два роки тому відбувся перехід на із юліанського на григоріанський календар. Раніше, за юліанським календарем, Івана Купала святкували 7 липня. Зараз — 22-23 червня. Це правильно, тому що воно співпадає із астрономічними циклами сонця.
Чому це свято має таку назву та коли воно з'явилося?
Правильно говорити Купайло, це давня форма. Купатися – це занурюватися в воду, "купа". А "йло", оцей суфікс, позначає якраз місце купання. Тому з одного боку це відбиває символіку хрещення як такого, що люди занурюються в воду. А з іншого боку, корінь "куп" співвідноситься із давнім праслов'янським корінням і означає "горіти". Також є версія про походження від слова "кипіти", наприклад. Тому це свято поєднує в собі дві ключові символіки — вогню і води.
Як ми знаємо, вода і вогонь очищують. Вода очищує від зовнішнього бруду, а вогнем, як відомо з древніх практик, припікали рани — для того, щоб не було зараження крові. Тому вогонь теж очищує. І ця символіка зовнішнього і зовнішнього очищення вогнем і водою, трансформується на внутрішнє очищення.
Що символізує це свято?
Якщо говорити загальними фразами, то це свято єднання, в першу чергу молоді. Свято майбутнього. У цей момент дівчата обирають батьків майбутніх дітей. Діти, зачаті в ці дні, народжуються, коли прилітають лелеки. Звідси і те, що "лелека приносить дітей". Лелека — це теж символ сонця, народження. Він символізує сімейне щастя. Тому в першу чергу це свято символізує майбутнє, народження, силу, чистоту.
Купайло — це міфологічний образ, персонаж чи божество?
Воно все — міфологічний персонаж, образ і божество. Залежить від того, як ви на нього дивитесь. Але це не божество, якщо говорити з погляду християнства, тому що Христос говорив: "Не сотворіть собі кумира".
Які традиції були в українців у цей день?
Дуже багато різноманітних традицій. Молодь збиралась на берегах водойм - річок, озер, ставків. Хлопці розпалювали багаття, приходили дівчата і відбувались молодіжні ігри, танці. Дівчата ворожили по воді на свою долю, а хлопці демонстрували звитягу. Дівчата обирали собі майбутніх чоловіків.
Що означає купальський вогонь? Навіщо через нього стрибати?
Купальський вогонь очищає. Якщо хлопець сподобався дівчині, то щоб довести, що вони будуть жити в купі (тут знову "купа" – це колектив) вони стрибали через вогнище І якщо вони перестрибнуть через це вогнище, то будуть разом. Тобто це таке зовнішнє випробування вогнем.
Багато є нещасних випадків, зараз теж. Люди падають у вогонь і це завершується летально. Раніше на це дивилися дещо інакше: якщо стається якийсь трагічний випадок на Купала, то зараз це вважають трагедією, а тоді вважали, що ця людина була нечиста і тому вона згоріла у вогні.
Навіщо спалювали опудало Марени?
Сучасні джерела описують, що опудало Марени спалювали і в XIX столітті. Можливо, його і палили. Але давні літописні свідчення говорять про те, що його розривали на шматки. Розривання жертви зустрічається в багатьох міфологічних системах світу. Кожен шматочок цієї жертви мав навпаки принести приплід. Тому ця жертва вважалась втіленням родючості.
Для чого плели вінки? Які квіти для цього використовували?
Вінок – це символ дівочості. У ньому можуть бути які завгодно квіти. Які були, з таких і плели. Цей символ дівочості пускали не за водою, а по воді. Течія ріки повинна була показати, яка буде дівоча доля. Не все життя, а саме дівоча доля. Якщо попливе далеко — далеко вийде заміж. Приб’ється до берега — в цьому селі вийде заміж. Потоне — вона помре дівчиною.
Звідки з'явилася легенда про цвіт папороті? Кому її можна було шукати? Що чекало того, хто її знайде?
Відомо, що папороть ніколи не цвіте. Тому це такий більше міфологічний символ. Разом із тим, народ був темний і вірив, що вона цвіте, і всього кілька секунд. Треба було піти в ліс і зірвати цю квітку, яка світиться чарівним світлом. Тоді з'являється маса нечистої сили — чорти, відьми, змії, які не дають це зробити. Але вірили, що якщо хлопець зірве цю квітку папороті, він стане казково багатим.
Це, певне, такий залишок давньої ініціації, коли на Івана Купала хлопчиків посвячували у парубки. І, напевне, оцей хлопчина, який мав стати парубком, мав піти в ліс, щось там принести, зробити якісь завдання тощо.
Чи вважали наші предки, що в цей день активізується нечиста сила? Що робили, аби захиститися від неї?
Нічого не робили. Треба було бути біля купальського багаття, тому що воно очищає. Бути біля купальського багаття, бути в колективі. Іноді окреслювали колом, буває такий захист. Вважалося, що це все активується, бо це перехідний календарний момент, коли зустрічаються два світи, межа, темноти і світла.
