Частина сироварень Черкащини скоротила обсяги виробництва твердого сиру на третину порівняно з 2022 роком. Нині 50% сиру на українських полицях — привезені з-за кордону, у вересні цей показник може сягнути 70%.
Така ситуація становить загрозу існуванню української сироробної галузі, розповів Суспільному виконавчий директор "Спілки молочних підприємств України" Арсеній Дідур.
Покупчиня Марина Папуша прийшла в магазин у Черкасах аби обрати твердий сир до столу. Вона щоразу купує один сорт сиру:
"Я люблю голландський сир, твердий голландський сир. Коли вибираю, то орієнтуюсь на свої вподобання, мені головне, щоб смачно було, та й все".
Покупчиня Ольга Святенко розповіла, що серед різноманіття твердих сирів перевагу віддає вітчизняному виробнику:
"Ми беремо кам’янський сир, беремо на свій смак. Ще сметанковий хороший, наш український".
На одному з сироробних виробництв Черкащини процес виготовлення твердого сиру починається з апаратного цеху, адже саме сюди привозять молоко, розповів директор виробництва Олександр Мерзленко:
"Тут у нас молоко проходить у нас пастеризацію, очищення, охолодження і найголовніше – розділення в потоці жиру".
За словами начальниці сирного цеху Лариси Колінько, далі пастеризоване молоко потрапляє до сировиготовлювачів — таких машин на виробництві чотири:
"У цій машині у нас відбувається миття форм і кришок, в які насипається зерно. Сирне зерно формується в сироварні форми на пресувально-фасувальному апараті. Сир завантажується у форми і їде під прес".
Спресований брусок сиру відправляють до соляного розчину, там він перебуває до 44 годин, залежно від виду сиру, додав Олександр Мерзленко.
"Після того, як він засолився – підіймається нагору, обсихає, а в іншому цеху пакується у плівку".
За словами операційної директорки виробництва Світлани Жаглової, запаковані сири сортують у цехах дозрівання, їх на виробництві 11. Лише в одному такому зберігається до 150 тонн сиру. Торік на підприємстві виготовили шість тисяч тонн сиру, а за перші пʼять місяців цього року — 2,7 тисячі тонн:
"Це набагато менше ніж ми виробляли у 2022-23 роках, тоді наші обсяги були десь дев'ять тисяч тонн за рік. 85-87% йде на внутрішній ринок, десь 12-13% – на експорт".
На собівартість продукту вплинуло здорожчання молока на 40% порівняно з минулим роком, додала Світлана Жаглова:
"Імпортний сир дешевший і доступніший для нашого споживача. Я вважаю, що в українському сироварінні дуже велика криза зараз".
За словами виконавчого директора "Спілки молочних підприємств України" Арсенія Дідура, щомісяця до України завозять з-за кордону три тисячі тонн сиру, 80% якого – це продукт польського виробництва:
"За 2022-2024 рік частка імпортних сирів складала майже 50%, тоді як до лютого 2022 року вона становила близько 25%. Тобто з кожних двох кілограмів проданого сиру, один кілограм – це імпорт".
Нижча ціна завезеного сиру є основною причиною росту його імпорту, додав Арсеній Дідур:
"Наші підприємства повинні, вимушені були працювати на альтернативних джерелах, а це збільшення собівартості. Також ми програємо стосовно того, що в нас відсутня пільга на ПДВ на молочні продукти. Наприклад, в Польщі вона складає нуль відсотків. Можуть закритись багато великих промислових виробників сиру".
За словами Арсенія Дудура, якщо реакції від держави не буде, вже цьогоріч у вересні частка імпортного сиру на полицях може сягнути 70%, а частина вітчизняних виробництв закриється.
"Закриються наші сирні заводи, і далі в імпорту не буде конкурента в особі національного виробника, тоді ціна буде безконкурентна і достатньо висока".
Яких заходів нині вживають для підтримки вітчизняних виробників сиру і чи чекати їм на допомогу держави, – з цими питаннями Суспільне звернулось до Міністерства економіки України та спрямували інформаційний запит. Нині очікуємо на їхню відповідь, яку згодом розмістимо.
