Щороку у Черкасах як тільки завершується опалювальний сезон, в оселях містян зникає гаряча вода, а у дворах і вздовж вулиць з'являються крани й насипи землі. Це означає: у місті розпочали перевіряти тепломережі на міцність. Такі роботи називають "гідравлічними випробуваннями". Але, як розповіла Суспільному жителька Черкас Вікторія Гармаш, замість обіцяних двох тижнів, роботи проводять і по два-три місяці.
Чому виникають такі затримки, як теплопостачальні організації пришвидшують проведення випробувань та чи може на цей процес вплинути міська влада — спецрепортаж Суспільного.
Термін "гідровипробування" — не новий. Але, як з’ясувало Суспільне під час спілкування з містянами, відомий не всім. Що це за роботи та хто їх проводить у Черкасах?
Як розповів Суспільному керівник Всеукраїнської спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, "гідравлічні випробування" — це перевірка трубопроводів на міцність і щільність за допомогою подачі води під високим тиском.
"В Україні до повномасштабного вторгнення було близько 18 тисяч кілометрів теплових мереж. З них близько 85 відсотків потребувало негайного капітального ремонту або заміни. Гідравлічні випробування роблять для того, щоб з'ясувати, де проблемні місця в теплових мережах, щоб їх виявити і відремонтувати".
У Черкасах послуги з теплопостачання місцевим жителям надають два підприємства — "Черкаська ТЕЦ" та "Черкаситеплокомуненерго". Перша має на балансі лише магістральні мережі, інша — розподільні.
Цьогоріч перевірку трубопроводів вони розпочали 15 квітня відразу після завершенню опалювального сезону, згідно з затвердженим міською радою графіком, розповів Суспільному начальник міського управління житлово-комунального господарства Андрій Наумчук:
"Якщо ми до цього раніше проводили в чотири етапи випробування по ТЕЦ, то в цьому році буде сім етапів, також буде зменшена протяжність кожної з ділянок. Зараз уже закінчено випробування по проспекту Хіміків і по вулиці Смілянській. Зараз ідуть випробування по Благовісній між Дашковича і Пастерівською. Потім ще буде четвертий етап — Благовісна між Пастерівською і до Різдвяної. І потім буде п'ятий етап. Це Симиренківська, Митницька та Кобзарська — це шостий. І заключиний етап — це Південно-Західний мікрорайон".
Суспільне вирішило дізнатися, як в обласному центрі відбуваються гідровипробування. Перша локація, куди поїхали журналісти — район Хімселища. Як розповів Андрій Наумчук, з нього і стартував цьогорічний сезон гідровипробувань.
У дворі тамтешніх п'ятиповерхівок — огороджена яма і знак "ремонтні роботи". Заасфальтувати пошкоджене покриття ще не встигли, але гарячу воду людям подали, розповідала місцева жителька Вікторія Гармаш:
"У мене двоє маленьких дітей. І ми реально по півтора, по два місяці чекаємо, доки нам дадуть гарячу воду. Яму викопали, мабуть, із березня. Ніхто не займається нею. Вказують, що гідравлічні випробування триватимуть до 1 травня, а тривали до 7. І ти телефонуєш 7-го у контактний центр, а вони кажуть «ні, у вас немає кінцевої дати гідравлічних випробувань. Ми навіть не знаємо який термін обумовлений»".
Такі ситуації — виняток з правила і виникають через критичну зношеність мереж у певних ділянках. Частині трубопроводів по 30-40, а то й 50 років. Тоді, як граничний термін їхньої експлуатації — удвічі менший, пояснив Андрій Наумчук:
"Середній стан мереж, на жаль, погіршується. Враховуючи те, що не відбувається капітальний ремонт на мережах ТЕЦ, то там проводиться поточний ремонт. А стан мереж «Теплокомуненерго» навпаки, враховуючи великий обсяг робіт, він стає з кожним роком кращий. Тому гідровипробування там проходять легше".
Наступний мікрорайон міста, який відвідало Суспільне — центральний. Там на одній з головних вулиць працювали спеціалісти "Черкаської теплоелектроцентралі".
"Працюємо на основній магістралі, яка надає послугу всьому місту, і по опаленню, і по гарячій воді. І тому ми стараємося до неї підійти більш ретельно, і більш уваги приділити їй. Для того, щоб ми були впевнені, що зима пройде безаварійно", — прокоментував начальник району теплових мереж відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" Олексій Черенков.
Роботи виконують за допомогою пересувної гідравлічної станції. Вона разом з додатковим обладнанням обійшлася товариству у 1,5 мільйона гривень, додав Олексій Черенков, користуються третій рік:
"Ми розділили місто на декілька дільниць і тепер окремо кожна дільниця відходить в ремонт і на цій дільниці проводимо гідравлічні випробування. Це дозволяє зберегти містян з послугою гарячого водопостачання, щоб їм було комфортно".
Тож нині у частині мікрорайону гарячої води немає. Втім, ставляться до цього з розумінням. Адже краще "перетерпіти" кілька тижнів влітку, ніж мерзнути без опалення взимку, розповідає черкасець Володимир Сороковий.
"Ця історія продовжується роками. І в торік вимикали, і два роки тому. Гарячу воду і на Митниці вимикали. Це вирішувать спеціалістам. Від цього нікуди не подінешся. Я думаю, що треба проводити ці випробовування. Але їх треба якось пришвидшити терміново. Більше людей залучати".
Для усунення пошкоджень теплових мереж залучили пів сотні працівників "Черкаського хімволокна". Їх, як і техніки, достатньо, аби підготувати місто до опалювального сезону. Втім, дефіцит кадрів є. І це одна з причин, чому гідравлічні випробовування можуть виконувати довше, розповів голова правління "Черкаського хімволокна" Віктор Олексенко.
"Знайти зварювальника — велика проблема. З урахуванням того, що в нас зарплати невеликі, обмежені тарифом, до нас люди не дуже йдуть. Але ми над цим працюємо. Проблема є і не тільки через теплові мережі, ми не можемо екскаваторника знайти, бо зарплата невелика. Люди за кордоном. Постійно з цим стикаємося. Тому навіть змушені орендувати техніку", — прокоментував Віктор Олексенко.
Цьогоріч у бюджеті підприємства на проведення гідровипробувань з ремонтно-відновлювальними роботами та матеріалами заплановано близько 15 мільйонів гривень. Тоді, як у тарифі закладена лише третина від потрібної суми, додав Віктор Олексенко:
"Наразі наше підприємство має різницю в тарифах, підтверджену вже понад мільярд гривень. Ці кошти не фінансуються. Ми все це покриваємо за власний кошт".
Окрім ремонтів, "Черкаське хімволокно" реалізує й масштабний проєкт коштом інвестиційної програми підприємства — реконструкцію теплової мережі у мікрорайоні Дніпровський.
"Далі — заміна мереж. Це вже нові технології, новий спосіб прокладки. Вартість цих робіт становить 26,6 мільйона гривень, де відсотків 70 — вартість матеріалів. Дуже дорогі труби, і комплектуючі. Звичайно це покращить гідравлічний режим і в центрі міста, а особливо у мікрорайоні Митниця".
Такі ж масштабні заміни мереж намагається проводити "Черкаситеплокомуненерго". Нині труби міняють у районі вулиці Грушевського, розповів очільник установи Павло Карась:
"Ми стараємося не просто залатати дірку, ми стараємося міняти ділянками. Фактично у нас заміна мереж — це декілька кілометрів в цьому році. Тому це планова робота, яка йде для того, щоб забезпечити стабільне теплопостачання зимою. Якщо цього не робити, тоді буде та ситуація, яка відбувалася, наприклад в інших містах. Наприклад, коли в Кривому розі, де фактично пів зими не було тепла із-за великої кількості поривів. Ми цього допустити не маємо права. Тому ми проводимо гідравлічні випробовування".
Але у нинішніх умовах робити це непросто, додав Павло Карась. Бракує понад сотні працівників — хтось в ЗСУ, хтось виїхав.
"У нас тривалі відключення зараз пов'язані лише з одним — брак робочих рук. Окрім того, що ми займаємося цими роботами. Наше підприємство займається й іншими. Наприклад, наше підприємство бере участь у будівництві фортифікаційних споруд. Ми це робимо безоплатно, допомагаючи територіальним громадам Дніпропетровської області захиститися від російської армії", — прокоментував пан Павло.
Часто проведення робіт залежить від суміжних організацій. Тому тут важлива злагоджена робота усіх причетних, додав він:
"Ми частково залежні від ТЕЦ. Там, де у нас спільні мережі. Але в нас зазвичай таких тривалих відключень немає. У нас була затримка в одному з мікрорайонів, пов'язана з лічильником газу. Ми всі роботи зробили, але фізично лічильник газу не міг приїхати із прифронтової території".
Утім, голова спілки комунальних послуг Олег Попенко розповів: це не єдині причини затримки з поданням гарячої води споживачам:
"Влітку постачання гарячої води збиткове для компаній «Теплокомуненерго». Взимку тепло — це побічний продукт системи опалення. Тому гаряча вода в цій ситуації для них коштує копійки. Під час міжопалювального сезону вони повинні витрачати величезну купу газу для надання послуги. Це не тільки в Черкасах — це по всій Україні".
Але, як розповів очільник "Черкаського хімволокна" Віктор Олексенко, це не відповідає дійсності:
"Якщо частина міста без гарячої води, режим станції, кількість палива не змінюється. Але ми йдемо і змушені йти на те, щоб взимку наші мережі були щільні, ми працювали в нормальному режимі. У тариф на постачання гарячої води закладається 350 днів, не 365 днів у рік. У самому тарифі вже закладено те, що протягом 14 днів будуть проводитися гідравлічні випробування. І на цей час людям нарахується оплата за гаряче водопостачання. Але це стосується лише тих, у кого немає лічильників. Якщо з якихось причин 14 днів пройшло і ми не змогли усунути, ми людям плату не нараховуємо".
У Черкасах також є безгосподарчі мережі, розповів Суспільному начальник управління житлово-комунального господарства Андрій Наумчук. Відповідальність за них несе місто, а отже відповідає і за фінансування робіт у разі поривів.
"У цьому році спрямовано 15 мільйонів на безгосподарські мережі вже і тому відбувається розробки проєктів, проводяться тендери. Наприклад, по Чехова, 209 відбувся порив і якраз ця ділянка була закладена у нас на капітальний ремонт. Протягом двох місяців тут буде відбуватися роботи. Зараз проєкти будуть розроблятися і якщо буде якийсь порив кричущий, а якась з цих ділянок ще в справному стані, то можливо ми перекинемо ці гроші на ділянку в аварійному стані", — пояснив Андрій Наумчук.
Окрім попередніх мікрорайонів міста, Суспільне відвідало й Митницю. Там, згідно з графіком, Черкаська ТЕЦ проводитиме гідравлічні роботи в липні. Тому для свого комфорту черкасець Олександр Михайлик встановив бойлер:
"Одне літо я з каструльками потягався і вирішив встановити бойлер. Але мені порадили тонкий бойлер на 50 літрів, коштує десь 15 тисяч гривень + обшивка. Але ще треба обкласти тепер плиткою. Тисяч в 20 + робота обійшовся мені бойлер".
Але, на думку Олега Попенка, бойлери — не вихід. Навести лад з гідровипробовуваннями має держава.
"В Україні немає реальної державної служби, яка може контролювати якість надання комунальних послуг. Немає фахівців, немає бажання. В держави немає бажання, депутатів Верховної ради немає бажання. Колись в Україні існувала «Державна житлово-комунальна інспекція». В 2011 чи 2012 році вона була ліквідована при Януковичі. Тобто тут питання є, вирішити його швидко або взагалі вирішити його дуже складно. Писати колективні скарги, звертатися до органів місцевого самоврядування, до органів державної влади", — пояснив Олег Попенко.