У селі Синьооківка на Золотоніщині екологи виявили курган із червонокнижною рослиною — ковилою волосистою.
Нині цій земельній ділянці триває процедура надання статусу памʼятки природи, розповів Суспільному директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
За його припущеннями, ймовірно курган побудували сармати понад дві тисячі років тому і він є одним із найбільших у Черкаській області.
Йдеться про пагорб серед полів поблизу села Синьооківка, який називають "Охрімовою могилою", розповів місцевий житель і староста села Григорій Синільник. Додав: під пагорбом — поховання.
"А вона називається Охрімова через те, що на вулиці, там зараз вона називається Космонавтів, проживав такий був Оврашков Охрім. І коли після революції роздавали землю, йому потрапила ця частина землі з оцією могилою. Це при радянській владі наші, щось хотіли розривати, то приїхали, екскаватором порили-порили і дорили до кісток, знайшли їх, — і перестали".
Проте цей курган особливий не тільки через назву, а й через те, що на ньому росте червонокнижна рослина — ковила волосиста. Її, розповів пан Григорій, цьогоріч помітив односелець, і повідомив до Київського еколого-культурного центру.
"Тут раніше цієї трави не було, її тільки нещодавно побачив наш житель, Олександр Безсмертний. Як я бігав малим, — не дивився. Раніше корови її спасували, то її фактично не було. А це вона, мабуть, в землі десь зерно осталося, і вона появилася знову".
Як розповіла спеціалістка відділу землевпорядкування Вознесенської сільської ради Зінаїда Липа, 10 квітня 2025 року депутати ухвалили рішення про створення на цій території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення.
"Це земельна ділянка історико-культурного фонду, два гектари виділено, а сама ця гора, соток дві, то в цьому році буде тут пам’ятка природи", — розповіла пані Зінаїда.
Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко припускає: курган біля Синьооківки побудували сармати понад дві тисячі років тому, і він є одним із найбільших у Черкаській області. Нині триває процедура надання йому законного статусу.
"Це зроблено для того. Щоб курган не знищили, бо багато курганів, на жаль, в Україні розорюють, якщо вони не мають статус пам’ятки України. По-перше, не можна розорювати, по-друге, — буде кримінальна відповідальність. Бо зараз, якщо фермери розорюють курган, то їм тільки пальчиком помахають, а тут вже буде серйозне кримінальне провадження".
Рідкісну рослину в Синьооківці врятував курган, захистивши площу від розорювання, вважає дослідниця степів, докторка філософії в галузі біологічних наук Катерина Лавріненко:
"Саме ковила волосиста у Черкаській області на Лівобережжі займає не дуже великі площі. Поширена на плакорах, що збереглися, тобто на рівних ділянках, а таких дуже мало. Тобто в основному все розорене".
Загалом в Україні поширені двадцять сім видів ковил, на Черкащині можна зустріти чотири з них, пояснила дослідниця. Всі вони занесені до "Червоної книги" і потребують охорони. Рослина позитивно впливає на степове біорізноманіття та покращує якість земель, додала пані Катерина.
"Тобто, вона саме, ковила створює у степах такі умови, підтягує ніби воду із нижніх шарів ґрунту, і таким чином дозволяє іншим видам степових рослин тут зростати. Крім того, дернина, яку формує ковила, і інші види супутніх степових рослин перешкоджають випаровуванню вологи. Це дуже важливо у теперішній час, коли ми спостерігаємо зміни клімату".
Окрім природної, червонокнижна ковила має ще одну цінність для України — культурну, говорить Катерина Лавріненко. З її слів, рослину вважають символом свободи та нескореності й називають подихом вільного степу.
