В Україні поменшало корів. Станом на квітень 2025 року їх один мільйон 150 тисяч, повідомили в Асоціації виробників молока з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства України. Це на 7% менше, ніж торік.
Чи вигідно нині утримувати тварин та як вберегти їх від хвороб, розповів Суспільному виконавчий директор черкаського сільськогосподарського товариства "Ломовате" Едуард Козін.
Пане Едуарде, ви — представник молочної ферми з Черкащини. Область — в трійці лідерів по кількості великої рогатої худоби, за інформацією Асоціації виробників молока. Яка динаміка поголів'я на вашому підприємстві?
Наразі підприємство збільшує поголів'я великої рогатої худоби, збільшує об'єми молочного виробництва. Можемо стверджувати про збільшення поголів'я на 8-10%. Показник дещо не стабільний, тому що все залежить від календаря отелів. Але, зазвичай, ми ніколи не опускалися нижче, ніж 350 дійних голів на господарстві.
За інформацією Мінагро, кількість великої рогатої худоби, зокрема корів, в Україні з року в рік зменшується. А у Вас, навпаки, — позитивна динаміка. З чим це пов'язано?
Коли на початку господарювання було викуплене підприємство через французькі інвестиції, ми зменшили кількість поголів'я. Але переглянули раціони, породу корів і їхню продуктивність, фінансову складову, тобто показники, які надавало стадо. Змінили повністю породу на чорний голштин, була нова генетика, змінили повністю підхід до годівлі. І завдяки цьому ми збільшили продуктивність стада. Тобто, через зменшення, але до вищої ефективності. І з 2016 року постійно ця кількість основного стада поступово збільшується, але стабільно збільшується. В цьому році ми отримали внутрішній грант і змогу збільшити на 60 голів наше основне поголів'я.
Ви назвали породу чорний голштин, чому саме її обрали і чи раніше експериментували з різними породами худоби?
Ця генетика найбільш стабільна, найбільш високопродуктивна і з точки зору надоїв, і з точки зору якісних показників молока. Тому єдиний експеримент, який ми собі дозволяємо на сьогоднішні, це вибір продукції запліднення від трійки, або навіть одного з найкращих репродукторів в світі. Це єдине, з чим ми експериментуємо. Тобто ми не закладаємо досліди з іншими селекціями, з іншими генетиками, тому що ми вже визначили свій найкращий алгоритм роботи саме з чорним голштином. І будь-який експеримент потребує додаткових коштів. А на сьогодні прибутковість молока через збільшення собівартості не дозволяє нам оперувати великими додатковими бюджетами.
Яка взагалі економічна обґрунтованість утримання, скажімо однієї такої корови? За інформацією Асоціації виробників молока, корови дорожчають в Україні. Зокрема лютому цього року від 20 до 46% подорожчали, в залежності від вгодованості. Скільки коштує ваша одна корова?
Це уявне розуміння вартості однієї голови, саме головне — розуміння її прибутковості. Тобто корова може важити 600 кілограмів. Але ми ж не рахуємо її з точки зору вартості як м'ясної одиниці. Ми її рахуємо з точки зору прибутковості за рік, за період лактації, кількість вироблених літрів і їхніх якісних показників. Тому можна сказати, що вона вартує 50 тисяч гривень, а по собівартості, по балансу, в залежності від віку, може і нуль вже коштувати. Все залежить від продуктивності і показників по надоях.
Який середній показник на добу?
Зараз в середньому на одну корову ми доїмо 39,5 літрів молока. Але цей показник коливається в залежності від сезонності, тому що з приходом спеки корова менше активна, менше споживає їжі, відповідно, показники зменшуються. Але вони відновлюються в більш помірних періодах відповідно до погоди.
Зараз період сприятливий для збільшення надоїв?
Більш ніж. Я вам сказав наші пікові показники. Звичайно, що влітку, особливо в липні, серпні, ми закладаємо зниження на рівні 34-33 літра на дійну корову.
Як залежать надої від раціону корів?
Напряму, звичайно. В них досить складний раціон. Вони розділені на групи відповідно до продуктивності. В їхній склад раціону входить і силос кукурудзяний, і сіно люцернове, і концентровані корми, і також інші інгредієнти, які є таємницею керуючого ферми. Не будемо розкривати їх.
Корови таким чином згруповані, щоб максимально раціонально використовувати корми. Тобто, є високопродуктивна група, дві середніх і низькопродуктивна група. Відповідно до показників, корова може мігрувати між всіма чотирма групами. У залежності від їхніх надоїв, їхнього періоду лактації тощо.
Чи має можливість стадо випасатися просто неба, чи худоба знаходиться у стійлі?
Основне стадо утримується в приміщенні постійно безвигульно. Нині принципи утримання молочного стада в Україні в основному безвигульні. У нас, на жаль, не вистачає площ для того, щоб забезпечити свіжою травою таку кількість корів. Я говорю виключно про цей район, де ми зараз знаходимося.
Розкажіть, будь ласка, що ви запровадили на підприємстві, аби оптимізувати процес та збільшувати об'єми надоїв?
Під час повномасштабного вторгнення нам вдалося реалізувати проєкт зі встановлення нової доїльної зали, збільшеною потужністю, пропускною здатністю що дало змогу нам збільшити за рахунок певних додаткових преференцій надої на корів. Попередньо ми мали залу з одночасною можливістю доїння 16 корів. Враховуючи наше загальне поголів'я 350-400, плаваючий показник, доїння займало від трьох до чотирьох годин. Коли ми говоримо про трьохразове доїння, то одна група, яку першою видоїли, мала повертатися на наступну дійку буквально через дві години. Тобто досить мало було часу для того, щоб поїсти і відпочити перед наступним процесом доїння. Ми просто збільшили кількість місць, збільшили ефективність через зменшення часу доїння. І, відповідно, часовий проміжок між доїнням збільшився на півтори години, тобто з двох до трьох з половиною, з двох з половиною до чотирьох, в залежності від групи і її наповненості.
Тобто у нас корова почала більше відпочивати, має більше часу на відновлення. Також додатково в цьому новому залі є система ідентифікації, абсолютно нова, яка вже в процесі доїння онлайн нам показує стан корови, стан її здоров'я, надає якісні показники молока через електроповідність тощо. Це дозволяє нам зменшити час на аналітику. Ми розуміємо стан тварини, і, відповідно, вже лікарі, ветеринари мають онлайн результати щодо стану здоров'я.
Хто контролює якість молока? Це теж система визначає, чи є людське втручання?
Є в системі попередній аналізатор, який через електроповідність нам дає показники, але основним фактором якості є завод-переробник, який приймає продукцію. Тобто ми схильні довіряти їхнім показникам, ніж обладнанню, яке допомагає, але не є основним фактором.
Які гігієнічні вимоги до тварин, що знаходяться в доїльних залах?
Чистота — запорука здоров'я. Звичайно, кожного разу перед і після доїння проводиться санітарна обробка вимені, це обов'язково. Додатково є іще в них дезінфікуючі коврики, є відповідно до вимог, всі необхідні засоби. Головним, як на мене, показником чистоти, є класність молока. У нас він завжди екстра, тобто це означає, що в ній дуже мала кількість соматичних клітин. Екстра-клас додатково ще й преміюється заводом-переробником.
Щодо персоналу, який знаходиться поряд із коровами, є санітарні вимоги до їхнього здоров'я?
Звичайно, так як і на будь-якому харчовому виробництві, вони двічі на рік проходять медичний огляд відповідно до форми, поданої інженером з техніки безпеки, відповідні профільні лікарі їх оглядають, вони здають аналізи раз на шість місяців і отримують допуск до роботи з продуктами.
Нині в Словаччині і Угорщині спалах хвороби ящуру. Як ви убезпечуєте тварин від хвороб?
Перш за все — це карантин, тому що є хвороби, від яких неможливо убезпечитись від слова "взагалі", але є у нас профілактичне лікування, розписаний план заходів у вигляді щеплень і також додаткових аналізів. І плюс система автоматичного контролює стан здоров'я тварини, надає повідомлення, і тварина виводиться в відповідну групу. Зазвичай це мастити, але в них пів відсотка від загального стада трапляється.
Куди транспортуєте молоко з ферми: це український ринок чи за кордон?
Тільки Україна. До повномасштабного вторгнення нам вдавалося здавати молоко на дитяче харчування через те, що ми мали екстраклас, гарні показники жирності. Після повномасштабного вторгнення, молоко залишається на Черкащині, переробляється тут.
Чи діють нині державні програми, що підтримують молочний бізнес, чи ви залучаєте лише іноземні інвестиції?
Я не можу сказати, що держава не підтримує, але підтримка відбувається наскільки це можливо в даний період часу. Ми в процесі, ми сподіваємося, що нам нададуть якийсь грант на реконструкцію приміщення, наприклад, але на сьогодні це в процесі.
Що саме змінилося після початку повномасштабного вторгнення?
Ми отримали інвестицію від материнської компанії у Франції, це було понад 200 тисяч євро. Зрозумійте, коли йде повномасштабна війна в країні, люди інвестують. Потім ми отримали 50 тисяч євро додатково на збільшення потужності зберігання молока. Тобто зараз ми отримали підтвердження бюджету на збільшення поголів'я. Передбачається реконструкція будівлі, також збільшення виробництва кормів, залучення більшої площі польовому виробництві.
Що стосується молочного виробництва, найбільшим викликом для нас було це відключення електроенергії. У перший рік дали нам статус критичного виробництва, ми, скажімо так, найменш це відчули. Але зараз, коли в країні зими, у нас були змінені графіки, французькі колеги відгукнулися в перший рік і відправили нам дизель-генератор, який повністю забезпечує нам живлення молочно-товарної ферми. Звичайно, є тиск від відсутності кадрів, звичайно, ми це все відчуваємо. У нас збільшена кількість вакансій через це на молочній фермі.
Здорожчання собівартості — це загальнодержавна ситуація. Все здорожчало і ми намагаємося мінімізувати витрати, десь оптимізуватися, щоб ферма продовжувала бути прибутковою і вже не повернулася в статус так званого соціального проєкту.
Що можете сказати про тенденцію розвитку молочної галузі в Україні, зважаючи на ті зміни, які відбулися після початку широкомасштабного вторгнення? Чи бачите ви майбутній розвиток тваринництва саме з метою постачання молока українцям?
Україна — держава аграрна, її потужності і можливості надавати на європейський ринок, на міжнародний ринок досить висока. Єдине питання — це собівартість. Що впливає в першу чергу на розвиток — це прибутковість. Сьогодні ми констатуємо факт стрімкого зниження закупівельних цін, здорожчання виробництва вартості одного літра. Тобто ми говоримо про мінімальну маржинальність. Для індустріального молока, не приватного, це досить мінімальна маржа, тому що молочно-товарна ферма не в змозі сама себе забезпечити. Що я маю на увазі — це сателіт, який є дотичним до загального агровиробництва, тобто це польове виробництво в першу чергу.
Моя точка зору така, що у нас є всі шанси зберегти і відбудувати, відновити кількість індустріального молока, але потрібна більш чітка політика стосовно ринків. На полицях супермаркетів ми можемо знайти продукцію інших країн, яка займає до 30% полиці. При тому всьому ми хочемо мати власного якісного виробника. Мені здається, все в руках держави для того, щоб забезпечити надійне зростання агровиробництва та індустріального молока.
