Заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка заявив, що майбутній спільний інвестиційний фонд Києва та США, що передбачає угода про корисні копалини, матиме право інвестувати як у розробку родовищ надр, так і в інфраструктурні проєкти.
Про це він розповів в ефірі телемарафону "Єдині новини".
Качка нагадав, що у межах цієї угоди Україна та США планують створити спільний інвестиційний фонд.
"Цей фонд як фінансовий інструмент буде мати привілейоване право інвестувати у широке коло об'єктів в Україні, як тільки для цього будуть можливості. У першу чергу йдеться про корисні копалини, але ми зацікавлені й в американських інвестиціях в інфраструктуру: дорожню, портову, енергетичну", — пояснив посадовець.
Він підкреслив, що потрібно забезпечити максимально ефективну роботу майбутнього фонду, зрозумілу корпоративну структуру та механізм прийняття рішень.
"У жодному разі це не означає, що йдеться про передачу (об'єктів інфраструктури — ред.) безпосередньо у фонд. Йдеться лише про те, що ми даємо можливість цьому фонду інвестувати у проєкти та створити умови для заробітку", — стверджує заступник міністра економіки.
17 квітня Україна та США підписали меморандум, який фіксує спільне прагнення укласти взаємовигідну угоду про економічне партнерство. Наступного дня українське Мінекономіки оприлюднило текст цього меморандуму.
Президент США Дональд Трамп заявляв, що угоду про корисні копалини між українською та американською стороною підпишуть 24 квітня.
Угода про корисні копалини
27 березня джерела Суспільного, ознайомлені із ходом перемовин щодо угоди, повідомили, що США надіслали Україні свою пропозицію детального документа про корисні копалини. За словами нашого співрозмовника у цьому драфті американська сторона зробила "кілька кроків назад" у порівнянні з рамковою угодою, яка була погоджена обома сторонами раніше.
Нардеп і заступник голови податкового комітету Верховної ради Ярослав Железняк отримав текст угоди зі своїх джерел та повідомив, що цей варіант, на його погляд, є невигідним для України.
За його словами, угода передбачає створення органу управління фонду з п’яти осіб, де троє представників США матимуть право вето. Пропозиція поширюється і на українську нафту та газ. Внеском Вашингтона у реалізацію угоди вважається допомога, надана Києву з 2022 року.
Раніше Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський хоче відмовитися від угоди щодо корисних копалин. Він пригрозив "проблемами" у разі відмови у підписанні документа.
28 березня Зеленський підтвердив отримання проєкту угоди та заявив, що Україна не визнаватиме боргом військову допомогу США, як у ній було запропоновано. Також він сказав, що угода зі США не буде підписана, якщо загрожуватиме вступу в ЄС. Згідно з оприлюдненим текстом проєкту угоди, яку опублікувало видання Bloomberg, компанії зі США отримають першочергове право на всі майбутні інвестиції у сфері природних ресурсів.
31 березня джерело Суспільного в ОПУ повідомило, що Україна та США провели першу тривалу розмову щодо драфту угоди про копалини, яку запропонувала американська сторона.
4 квітня президент Зеленський розповідав, що є три юридичні фірми для представлення України в цій угоді, з яких оберуть одну.
8 квітня уряд затвердив розпорядження, згідно з яким на консультантів щодо угоди зі США про корисні копалини виділено 113 мільйонів гривень із резервного фонду держбюджету.
16 квітня очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко повідомила, що в переговорах щодо угоди про корисні копалини між Україною та США є прогрес, і найближчим часом українська та американська сторони планують завершити формалізацію документа. За її словами, команди ще працюватимуть над конкретними пунктами в угоді.
