"Діра у серці Європи" — так журнал The Economist описує Німеччину напередодні виборів до Бундестагу. 23 лютого країна на позачергових виборах, які оголосили через розпад урядової коаліції, обиратиме парламент. Тоді він має проголосувати за нового канцлера. Опитування дають перемогу Фрідріху Мерцу — ветерану німецької політики та однопартійцю ексканцлерки Ангели Меркель. Він закликає європейських партнерів збільшувати видатки на оборону та продовжувати підтримку Києва. Суспільне розповідає, чому ці вибори настільки важливі для Німеччини, що пропонують кандидати і який формат коаліції буде найкращим для України.
Головні питання виборів
Урядова коаліція Німеччини, що складалася з трьох партій — Соціал-демократів, “Вільних демократів” та "Зелених" — розпалася в листопаді 2024-го. За місяць Бундестаг оголосив вотум недовіри уряду канцлера Олафа Шольца, а в країні призначили дату дострокових парламентських виборів — 23 лютого 2025 року.
Цей німецький коаліційний уряд виявився найбільш непопулярним з часів закінчення Другої світової війни. Наприклад, керівна Соціал-демократична партія (СДП) має історичний для соціал-демократів низький рейтинг (14%), а сам канцлер Шольц — 15%. "Для соціал-демократів, які тривалий час керували чи були залучені до управління країною, це невтішний результат", — зазначає в інтервʼю з Суспільним Маттіа Неллєс, співзасновник Німецько-Українського бюро.
Ця коаліція, яку називали "світлофорною" — через кольори партій, що її складали — мала розбіжності з багатьох питань — і ідеологічних, і економічних. Приводом для її розпаду стала саме економічна проблема — партії не змогли домовитися як підвищити стелю державного боргу, через що в бюджеті Німеччини зʼявилася діра у 60 млрд євро (за цим посиланням ми розповідали про це детальніше).
Загалом, згідно з січневим опитуванням ARD, економіка (34%) — на другому місці серед питань, що турбують німецьких виборців. На першому — міграція (37%), за ними — зовнішня політика (14%) та внутрішня безпека (8%). Останній показник виріс на тлі терористичних атак у містах Магдебург, Ашаффенбург та Мюнхен, де підозрювані походять із Саудівської Аравії та Афганістану.
Саме за розвʼязання цих чотирьох питань в більшості будуть голосувати німці на цих виборах, каже Джессіка Берлін, експертка Центру аналізу європейської політики: "Дві головні теми — економіка та міграція. Що робити з приголомшливою кількістю мігрантів і біженців, які прибули до країни за останні 15 років (у 2010-му кількість мігрантів складала 85 тисяч, у 2022-му — 351 тисячу — ред)?".
Кандидати
Наразі найбільше шансів замінити Олафа Шольца у кріслі канцлера має Фрідріх Мерц від Християнсько-демократичного союзу (ХДС, на вибори традиційно йде блоком з Християнсько-соціальним союзом, ХСС). Нині в нього 32% підтримки.
Мерц — колишній інвестиційний банкір, однопартієць ексканцлерки Ангели Меркель. Серед його економічних пропозицій — зниження податків для корпорацій. Серед безпекових — витрати не менше 2% ВВП на оборону (в рамках договору НАТО), обов’язкова військова служба та — продовження підтримки Україні (зокрема, він обіцяє нарешті передати Києву далекобійні ракети Taurus).
Якщо говорити про міжнародну політику, Мерц ймовірно зможе ефективніше працювати з адміністрацією президента США, вважає очільник European Resilience Initiative Center Сергій Сумлєнний. "Минулий соціал-демократичний уряд зробив все, щоб стати особистими ворогами Трампа. Наприклад, коли він ще у свою першу каденцію говорив німцям, що "Північний потік-2" — це енергетична зброя Росії, вони з цього демонстративно сміялися. Зрештою, Мерц може виявитися і тією людиною, що перетягне Трампа на бік України й покаже йому: ось Німеччина надає Києву отаку кількість озброєння. Нехай Сполучені Штати теж надають", — пояснює Сумлєнний.
Мігрантська політика Мерца наступна: він виступає за відмову приймати мігрантів, які спочатку потрапляють в інші країни ЄС, а тоді переїжджають до Німеччини. Ця позиція суперечить загальноєвропейському законодавству про надання притулку.
"Значна частина німців (близько 68% — ред) хоче жорсткіших міграційних законів. Якщо ви подивитеся на Фрідріха Мерца 24-річної давнини, побачите, що він уже тоді мав тверду позицію щодо міграції. Зараз він зробив це пріоритетом після терористичних атак від тих, хто отримав відмову у проханні притулку у Німеччині", — каже Маттіа Неллєс.
У намаганнях відповідати очікуванням більшості виборців в цьому питанні, Мерц навіть порушив багатолітнє табу в німецькій політиці. 29 січня Бундестаг затвердив його план посилення контролю над міграцією. Єдина політична сила, яка його підтримала — ультраправа, антимігрантська та проросійська "Альтернатива для Німеччини" (AfD). З часів Другої світової у німецькому парламенті був негласний барʼєр на співпрацю з правими щодо будь-яких законодавчих ініціатив, а Мерц його обвалив.
"ХДС на свій захист стверджують, що так намагаються вкрасти голоси виборців у AfD. Критики, однак, кажуть, що це лише зміцнює ультраправих екстремістів", — пояснює Неллєс.
Альтернатива для Німеччини зараз — друга за популярністю. Її підтримують 20% виборців — це рекордний показник для цієї політичної сили. Ця партія набрала прихильників на хвилі першої великої міграційної кризи у 2015 році, коли понад мільйон шукачів притулку з Сирії, Афганістану та інших місць приїхали до Німеччини.
Серед пропозицій, з якими AfD йде на вибори: закриття сухопутних кордонів Німеччини, масова депортація мігрантів. Крім цього, партія виступає за зниження податків та спрощення бюрократії. А ще — закликає скасувати санкції проти Кремля та припинити військову допомогу Україні.
Очолює AfD Аліс Вайдель. Вона економістка, вільно розмовляє китайською та живе зі своєю партнеркою у Швейцарії.
"Ця партія є не звичайною ультраправою, а скоріше екстремістською ультраправою партією. Деякі з її осередків перебувають під наглядом німецьких служб безпеки чи внутрішньої розвідки через екстремістські погляди (у 2021-му партію віднесли до категорії "підозрюваних" — ред)", — зауважує Неллєс.
25 січня Ілон Маск по відеозв’язку виступив на передвиборчому з'їзді AfD. Він заявив, що вважає партію "найкращим вибором для Німеччини" і що наступним канцлером волів би бачити саме Аліс Вайдель.
Соціал-демократи (СДПН) чинного канцлера Шольца мають близько 15% підтримки. Вони йдуть на вибори з пропозиціями підвищити мінімальну зарплату, прискорити депортацію шукачів притулку, яким відмовили у перебуванні на території країни, та з маніфестом і надалі підтримувати Україну. Проте, наскільки — це відкрите питання. Уряд, який очолював Шольц, критикували, зокрема, за затягування з передачею певної зброї, та за відмову в постачанні далекобійних ракет Taurus. Шольц в цьому рішенні керувався настроями виборців — ще в листопаді минулого року, як показало опитування ARD, 61% німців були проти надання цих ракет Україні.
Четверте місце у рейтингах посідає партія "Зелених". А ось її очільник — колишній віцеканцлер Роберт Хабек — на другому місці після Мерца серед тих, кого німецькі виборці бачать наступним канцлером (24%). "Зелені" пропонують, зокрема, знизити податки на електроенергію для ЄС, просувають "зелені" кліматичні політики, підтримують витрати 2% ВВП на оборону, а ще вони “за” вступ України до НАТО.
Ще дві партії, які балансують на межі проходу в парламент (4-5%) — Альянс Сари Вагенкнехт (BSW), заснований минулого року політиками, які відокремились від Лівої партії, та Вільна демократична партія ексміністра фінансів Крістіана Лінднера.
Якою буде коаліція
Щоб потрапити до Бундестагу, партії мають подолати 5% барʼєр. На думку Сумлєнного, цього разу це вдасться пʼятьом політичним силам: "Скоріш за все в уряді будуть ХДС/ХСС, соціал-демократи Олафа Шольца, "Зелені" та "Альтернатива для Німеччини".
Джессіка Берлін зазначає, що наразі є інтригою, як саме виглядатиме коаліція: "Якщо між двома партіями (ХДС/ХСС і СДПН — ред.) не буде достатньої більшості для формування стабільного уряду, парламент буде змушений створити ще одну громіздку тристоронню коаліцію, в якій знову будуть розбіжності. Якщо ж ХДС та соціал-демократи такі складуть коаліцію, це стане подарунком для AfD. Бо така коаліція вже була за часів Ангели Меркель, і повернення до неї — а в деяких випадках буде йтися, навіть, про тих самих парламентарів, які тоді відповідали за політику Німеччини — було б лише підживленням популізму AfD, їхньої здатності підривати віру у традиційні демократичні німецькі партії".
Маттіа Неллес зауважує: попри те, що на другому місці швидше за все опиниться "Альтернатива для Німеччини", Мерц, скоріш за все, не піде на те, щоб формувати з нею коаліцію — через той самий негласний барʼєр (ніяких угод з ультраправими). Тож, на його думку, основним сценарієм залишається коаліція ХДС/ХСС і соціал-демократів.
Є ще один варіант — коаліція консерваторів із "Зеленими", хоча проти цього виступає частина ХДС/ХCC, зокрема, лідер ХСС — прем'єр-міністр Баварії Маркус Зьодер.
"Суто з українського погляду, чорно-зелена коаліція (ХДС/ХСС та "Зелені"), ймовірно, була б найкращою для більшої підтримки України. Але й вона не нічого гарантує. Адже усередині консерваторів є люди, які ітак займають більш проактивну позицію щодо України, а "Зелені", навіть ти з них, що є найзатятішими прихильниками України, обережні у відповідях на питання на кшталт: як європейці за ймовірної відсутності американців будуть підтримувати Київ?", — каже Маттіа Неллєс.
Він додає, що загалом питання України мало фігурувало у дискусіях довкола нинішніх виборів. І це, каже, радше добре — адже Україну не демонізували проросійські сили, а усі важливі питання щодо продовження підтримки Києва так чи інакше лишаться на новому уряді.